Провадження № 11-сс/774/132/16 Справа № 200/1106/16-к Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія: ст. КПК України
01 лютого 2016 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 січня 2016 року в інтересах
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.263 КК України,-
Вищезазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.263 КК України. Строк тримання під вартою ухвалою визначено до 24 березня 2016 року.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , достатність доказів обґрунтованості підозри, крім того вказав, що стосовно підозрюваного є достатньо підстав вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше правопорушення, тому забезпечення запобігання вищезазначеним ризикам можливе лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та застосувати щодо її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування своєї скарги захисник посилається на те, що мотиви прийнятого рішення не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Так, захисник вказує на те, що суд при винесенні ухвали не врахував ті обставини, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, де проживає разом з цивільною дружиною, на його утриманні знаходиться малолітній син, намірів переховуватися від органів досудового слідства та суду або впливати на свідків не має.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які, кожен окремо, підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, пояснення слідчого, який підтримав своє клопотання подане до суду першої інстанції, вивчивши надані матеріали за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 183 КПК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційним переглядом встановлено, що 25 січня 2016 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч.5 ст.27, ч.1 ст.263 КК України.
25 січня 2016 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, перевіряючи законність і обґрунтованість клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст.193,194 КПК України, вислухав думку учасників процесу, дослідив фактичні обставини та матеріали кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя об'єктивно взяв до уваги дані про особу підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, врахував його соціальні зв'язки та родинні стосунки, наявність обґрунтованої підозри щодо нього, ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, і це вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою та буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, можливої міри покарання, яка йому загрожує та наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України у кримінальному провадженні, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з реальним позбавленням волі.
Доводи захисника про позитивні особисті дані щодо його підзахисного мають місце, однак самі по собі не є підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою і такою що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні апеляційної скарги захисника слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 січня 2016 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 січня 2016 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: