Справа № 206/1028/16-к
1-кс/206/80/16
19 лютого 2016 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання старшого слідчий слідчого відділення Самарського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз 01.11.2011 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 26.02.2015 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 8 місяців 8 днів,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України
за участю прокурора ОСОБА_5
за участю слідчого ОСОБА_3
19 лютого 2016р. слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання слідчим обґрунтовані тим, що у провадженні слідчого відділу Самарського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016040700000129 від 30.01.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у середині січня 2016 року, точну дату у ході досудового розслідування встановити не довелось можливим, близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув до одноповерхового приватного житлового будинку АДРЕСА_3 , де через огорожу побачив, що на подвір'ї відсутні власники та в будинку не горить світло.
Після чого, ОСОБА_4 , переліз через паркан та через відчинені двері, проник до вказаного будинку, звідки повторно, таємно викрав телевізор марки «GRUNDIG», моделі «М72-105 IDTV», що належить потерпілому ОСОБА_6 .
Заволодівши викраденим, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядився майном на власний розсуд у корисливих для себе цілях, у зв'язку з чим ОСОБА_6 спричинив матеріальний збиток на суму 816,33 гривень.
Дії ОСОБА_4 слідчий кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, яке вчинено повторно.
Просить суд обрати ОСОБА_4 найбільш м'який вид запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, що на його думку буде в повній мірі слугувати забезпеченню виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків.
Клопотання слідчого погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та прохав його задовольнити.
ОСОБА_4 цілком погодився із клопотанням слідчого і пояснив, що він дійсно скоїв дане кримінальне правопорушення.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого і підозрюваного, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши подані матеріали, доходжу висновку про необхідність задовольнити клопотання та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Було встановлено, що 30 січня 2016 року відомості щодо вчинення кримінального правопорушення були внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040700000129, кваліфікація якого передбачена ч.3 ст. 185КК України.
16 лютого 2016 року о 17год.00хв. ОСОБА_4 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
19 лютого 2016 року о 11 годині 30 хвилин ОСОБА_4 вручено дане клопотання.
У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 179 Кримінального процесуального кодексу України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Врахувавши обставини справи, приймаю за дійсні доводи слідчого про те, що до підозрюваного слід застосувати найбільш м'який вид запобіжного заходу - особисте зобов'язання.
Зазначені висновки засновані перед усім на тому, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, проте з'являється на виклики слідчого.
В сукупності вказане свідчить про добросовісність підозрюваного і здатність виконувати покладені на нього обов'язки, що є вирішальним і необхідним для застосування такого виду запобіжного заходу, як особисте зобов'язання.
У відповідності до ч.ч.5,6 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-179, 193-194, 196, 309, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження зокрема для проведення процесуальних дій;
2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з особами, раніше судимими;
5)докласти зусиль до пошуку роботи.
Зазначені обов'язки діють два місяці, по 19 квітня 2016р. включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого слідчого відділення Самарського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Ухвала є остаточною і відповідно до ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1