Справа № 206/778/16-к
Провадження № 1-кп/206/68/16
"18" лютого 2016 р. м.Дніпропетровськ
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015040700001878 від 29.11.2015 року та угоду про визнання винуватості від 08.02.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нова Ладога, Волховського району, Ленінградської області, Російської Федерації, громадянина України, із середньою освітою, не працевлаштованого, без постійного місця реєстрації та проживання, раніше судимого:
- 12.02.2014 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 263 ч.1, 185 ч. 1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 18.03.2014 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, ст. 70 ч. 4 КК України до відбування 3 років позбавлення волі, згідно ст. 6.9 ЗУ «Про амністію» не відбуту частину покарання скорочено на 1/2, та складає 1 рік 4 місяці 27 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника-адвоката ОСОБА_5
ОСОБА_3 29.11.2015 року, приблизно о 08.00 год. знаходячись на ринку по вул. Роторній м. Дніпропетровська, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуду та не маючи передбаченого законом дозволу на здійснення законних дій з наркотичним засобом, діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, незаконно придбав у невстановленої слідством особи газетний згорток з наркотичним засобом - канабіс, масою не менше 5,967 г. за грошові кошти у розмірі 120 гривень, та поклав його в ліву нагрудну кишеню одягнутого на ньому светра, тим самим незаконно придбав та почав зберігати при собі вищезазначений наркотичний засіб для особистого вживання без мету збуту.
Після цього, пересуваючись пішки територією Самарського району м.Дніпропетровська, прибув до дитячого майданчика, який знаходиться біля буд. № 49 А по вул. 20 років Перемоги м. Дніпропетровська.
Далі, 29.11.2015, близько 10.15 год., ОСОБА_3 знаходячись у дворі вказаного будинку став палити тютюнові вироби, де був виявлений працівниками СКП Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та за паління у громадському місці відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 175-1 КУпАП № 025907 від 29.11.2015 року. В ході складання вказаного протоколу проведено особистий огляд речей ОСОБА_3 , в результаті якого в лівій нагрудній кишені одягнутої на ньому светра виявлений та вилучений газетний згорток з речовиною рослинного походження, масою не менше 5,967 г., яка згідно із висновком експерта № 70/10-161 від 11.12.2015 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,382 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу" № 188 від 01.08.2000 року, перевищує невеликі розміри наркотичного засобу, який ОСОБА_3 раніше незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
08.02.2016 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015040700001878 та обвинуваченим ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст. 467,469 та472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст.309 КК України. ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, поклавши на нього обов'язки передбачені п.п.2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_3 .
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України , просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст..309 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник-адвокат вважав що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги чинного законодавства та просив затвердити угоду укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст..474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст..473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту, за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, поклавши на нього обов'язки передбачені п.п.2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Крім того згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином, за проведення експертизи № 70/10-161 від 11.12.2015 року підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь експертної установи 614 грн. 40 коп.
Питання речових доказів вирішити у відповідності з вимогами ст.. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 - не застосовувався.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 342 ,350 ,373 ,374 , 474- 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08 лютого 2016 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12015040700001878.
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами при укладенні угоди про визнання винуватості від 08 лютого 2016 року покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання ; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центра (банк отримувач - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача - 31118115700004. МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274) витрати за проведення експертизи №70/10-161 від 11.12.2015 року сумі 614 грн. 40 коп.
Речові докази: пакет із газетного згортку, в якому знаходиться речовина зеленого кольору раслинного походження канабіс який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів обіг яких заборонено масою - 5,465г. (що зберігається в камері зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП, за квитанцією №000402) - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України , до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1