Справа № 187/1730/15-ц
2/0187/50/16
іменем України
"23" лютого 2016 р. смт Петриківка
23 лютого 2016 року Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караула О.А. за участю секретаря судового засідання Запари А.І., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 187/1730/15ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Петриківський РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -
25.12.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Петриківський РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що 13.02.1993 року він одружився з відповідачкою, ОСОБА_2.
Від цього шлюбу у них є дочка, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сторони спільно проживали в його будинку розташованому за адресою, вул. Крутогорна, 21 смт. Петриківка, Дніпропетровська область.
Вказаний житловий будинок належить позивачу на підставі договору дарування.
Спільне життя у сторін не склалося і 29.10.2013 року шлюб був розірваний на підставі рішення Петриківського районного суду.
Ще до офіційного розірвання шлюбу, відповідачка разом з дочкою виїхали з його будинку до своєї матері, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 і вданий час проживають там, але продовжують бути зареєстрованими в його житловому будинку.
Дана обставина перешкоджає позивачу в користування власністю, відповідачка своїми протиправними діями порушує його права як власника. Так, позивач не може оформити субсидію на оплату комунальних послуг, оскільки у свій дохід йому необхідно включати і прибутки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які фактично не проживають в цьому будинку.
Позивач неодноразово просив відповідачку знятися з реєстраційного обліку з житлової площі будинку по вул. Крутогорна, 21 смт Петриківка, Петриківський район, Дніпропетровська область, але вирішити це питання мирним шляхом не вдалось, у зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, надала суду пояснення відповідно до яких вона разом з колишнім чоловіком ОСОБА_1 з 1994 року по 2013 рік проживала ІНФОРМАЦІЯ_3. В 1994 році позивач добровільно зареєстрував її та їхню доньку ОСОБА_3 в зазначеному будинку. Рішенням Петриківського районного суду від 29.10.2013 року шлюб між ними було розірвано. Причиною, що спонукала її переїхати до своєї матері та залишити своє колишнє помешкання, стала протиправна поведінка позивача до неї, оскільки в 2013 році він її побив та вигнав з будинку, у зв'язку з чим порушувалася кримінальна справа. Після цього відповідач неодноразово намагалася повернутися до будинку позивача, але останній чинив їй в цьому перешкоди, а тому вважає, що причини її не проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 є поважними.
Також повідомила, що рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2015 року визнано спільною сумісною власністю подружжя та визнано за нею і позивачем право власності по 1/2 частині на поліпшення у домоволодінні № 21 по вул. Крутогорній в смт Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області загальною вартістю 182 567 грн. Таким чином вважає, що вона є власницею частини спірного домоволодіння, що само по собі унеможливлює визнання її такою, що втратила право користування у ньому.
Що стосується їхньої дочки ОСОБА_3, то вона є студенткою 6 курсу денного відділення історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету, а тому не проживає у домоволодінні з поважних причин.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає.
Петриківський РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області надав заяву про слухання справи у їх відсутність.
Розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи позовної заяви, вислухавши пояснення відповідача, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Житловий будинок розташований за адресою Дніпропетровська область смт Петриківка вул. Крутогорна, 21, належить позивачу на праві власності, що підтверджується договорм дарування, посвідченим державним нотаріусом 27.03.1995 року та зареєстровано в реєстрі за №616.
З 13.02.1993 року сторони по справі ОСОБА_1В та ОСОБА_2 проживали в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано Рішенням Петриківського районного суду від 29.10.2013 року.
Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_4 обстеження проживання від 18.12.2015 року, встановлено, що за адресою вул. Крутогорна, 21 смт Петриківка зареєстровані, але з 05.08.2012 року фактично не проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Виходячи з положень ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному власником.
З відома власника будинку (квартири) член його сім'ї має право вселяти в займане їм житло інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не вимагається.
До членів сім'ї власника будинку відносяться особи, вказані в частині 2 статті 64 цього Кодексу.
ОСОБА_4 з ч. 4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, суд вирішуючи питання про втрату права на користування житлом, окрім встановлення періоду не проживання особами в будинку, має також встановити причини такого не проживання.
Як слідує з пояснень відповідача ОСОБА_2, остання не з власної волі не проживає в будинку по вул. Крутогорна, 21 смт Петриківка, оскільки позивач по справі чинить їй в цьому перешкоди, раніше завдавав їй тілесних ушкоджень, на підтвердження чого надала суду копію висновку експерта № 34-Е від 16.05.2013 року відповідно до якої ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, а також копії висновків ЄО № 1355 від 24.06.2014 року та ЄО № 1292 від 19.06.2014 року, за заявами ОСОБА_2, відповідно до яких встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникло непорозуміння із-за будинку № 21 по вул.. Крутогорна смт. Петриківка.
Крім того, рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2015 року визнано спільною сумісною власністю подружжя та визнано за ОСОБА_2 і позивачем право власності по 1/2 частині на поліпшення у домоволодінні № 21 по вул. Крутогорній в смт Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області загальною вартістю 182 567 грн.
ОСОБА_4 довідки Полтавського національного педагогічного університету від 01.09.2015 року відповідач ОСОБА_3 є студенткою 6-го курсу денного відділення історичного факультету зазначеного закладу, з кінцевим терміном навчання 30.06.2017 року, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 не проживає у домоволодінні № 21 по вул. Крутогорній в смт Петриківка з поважних причин, що пов'язані з її навчанням у іншому місті.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачі по справі не проживають у домоволодінні № 21 по вул. Крутогорній в смт Петриківка з поважних причин, відповідач ОСОБА_2 є власницею частини спірного домоволодіння, а тому вважає, що в задоволенні позовних вимог про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та зняття їх з реєстрації, слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 8, 10-11, 57, 60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, ст. 16, 391, 386, 405, ЦК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Петриківський РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А.Караул