Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"13" лютого 2007 р. Справа № 2/684-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Безлепкіній І.П.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства агропідприємства "Прогрес-Технологія", м. Суми (вх. № 140 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 07.12.06 р. по справі № 2/684-06
за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради, м. Суми
до Закритого акціонерного товариства агропідприємства "Прогрес-Технологія", м. Суми
про стягнення 10037,16 грн., -
встановила:
У листопаді 2006 року Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Закритого акціонерного товариства агропідприємства "Прогрес-Технологія" про стягнення 10037,16 грн., в тому числі 7801,48 грн. заборгованості за надані послуги по утриманню будинку та прибудинкової території на підставі договору №8 від 01.09.2004р. і договору від 01.03.2006р., укладених між сторонами у справі, 1435,53 грн. пені, 226,34 грн. 3% річних, 573,81 грн. інфляційних, а також суми судових витрат, пов'язаних із розглядом даної справи.
23.11.2006р. позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду із уточненнями щодо розміру позовних вимог, згідно яких просить стягнути з відповідача на свою користь 9483,22 грн., в тому числі 7801,48 грн. боргу, 881,59 грн. пені, 573,81 грн. збитків від інфляції, 226,34 грн. 3% річних, а також суму судових витрат, пов'язану з розглядом даної справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 07.12.2006р. по справі № 2/684-06 (суддя Соп"яненко О.Ю.) позовні вимоги задоволені та стягнуто з Закритого акціонерного товариства агропідприємства "Прогрес-Технологія" на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради 7801,48 грн. основного боргу, 881,59 грн. пені, 573,81 грн. інфляційних збитків, 226,34 грн.- 3% річних, 96,37 грн. витрат по державному миту та 111,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення у справі прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить його скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення у повному обсязі дослідив всі обставини справи та прийняв обґрунтоване та правомірне рішення, яким задовольнив позовні вимоги, тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, як безпідставну. Крім того, позивач просить розглядати апеляційну скаргу ЗАТ АП "Прогрес-Технологія" на рішення господарського суду Сумської області від 07.12.06 р. по справі № 2/684-06 за відсутністю представника КП "Міськводоканал" Сумської міської ради за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у судове засідання 13.02.2007р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за №2615308 (в матеріалах справи), про причини неявки свого представника відповідач суд апеляційної інстанції не повідомив.
Враховуючи ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином був повідомлений про час, день і місце розгляду справи, тому мав можливість скористатись своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника заявника апеляційної скарги - Закритого акціонерного товариства агропідприємства "Прогрес-Технологія", оскільки відповідач також не був позбавлений права надати суду апеляційної інстанції додаткові письмові докази в обґрунтування своїх заперечень та мав на це достатньо часу.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що 1 вересня 2004 року між позивачем та відповідачем у даній справі укладений договір за № 8 про відшкодування витрат по утриманню орендованого нерухомого майна та прибудинкової території, згідно якого позивач здійснював обслуговування, експлуатацію та обслуговування будинку № 51/1 по вул. Червоногвардійській в м. Суми та прибудинкової території, в якому знаходиться магазин відповідача.
Відповідно до п. 3.12. Договору № 8 від 01.09.2004р. відповідач зобов'язався не пізніше 20 числа, наступного за звітним, вносити плату на рахунок позивача за витрати, пов'язані з обслуговуванням і експлуатацією будинку та прибудинкової території, на підставі рахунку, який позивач надавав відповідачу щомісяця до 10 числа.
3 вересня 2004 року по лютий 2005 року оплата за надані послуги становила 426,41 грн. на місяць.
9 березня 2005 року позивач листом №22/977, копія якого наявна в матеріалах справи, на виконання п.2.3. Договору № 8 від 01.09.2004р. повідомив відповідача про зміну вартості обслуговування 1 кв.м. площі для власників та орендарів будинку № 51/1, котра складала 0,52 грн. на місяць. Згідно розрахунку експлуатаційних витрат оплата відповідача за надані позивачем послуги з 01.02.2005р. становила 890,50 грн. на місяць. Вказаний лист отриманий працівником відповідача 15.04.2005р.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 1 березня 2006 року між сторонами у справі укладений договір про участь у витратах надавача послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, згідно якого позивач надавав послуги по обслуговуванню, експлуатації та ремонту будинку №51/1 по вул. Червоногвардійській в м. Суми.
Пунктом 2.2.3. цього Договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язується не пізніше 20 числа, наступного за звітним, вносити плату на рахунок позивача згідно розрахунку, який є невід'ємною частиною даного Договору. Оплата за місяць складала 890,50 грн.
За загальними умовами виконання зобов'язань, встановленими ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При винесенні рішення господарський суд послався на те, що в порушення умов спірних Договорів відповідач за надані послуги з позивачем розрахувався неналежним чином, в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 7801,48 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи. За таких обставин, оскільки заборгованість в сумі 7801,48 грн. відповідачем не погашена, доказів сплати боргу за надані позивачем послуги відповідач не представив, позовні вимоги в цій частині визнані господарським судом обґрунтованими, правомірними, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки дані висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка. А відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Окрім того, господарським судом правомірно встановлено, що майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання передбачена п. 5.2. Договору №8 від 01.09.2004р., п.2.2.3. Договору від 01.03.2006р. та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі та у встановлений строк, нарахована позивачем пеня в сумі 881,59 грн. відповідає вимогам Договору №8 від 01.09.2004р. і Договору від 01.03.2006р. та чинному законодавству України, а тому правомірно стягнута з відповідача на користь позивача судом першої інстанції.
На думку колегії суддів, місцевий господарський суд також вірно визначився щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 226,34 грн. 3% річних та 573,81 грн. інфляційних за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по спірним Договорам, оскільки згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. Нарахування позивачем річних та інфляційних цілком відповідає чинному законодавству України та вимогам спірних Договорів, у зв'язку з чим вимога про їх стягнення правомірно задоволена господарським судом.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що між позивачем та відповідачем у даній справі були укладені договори про участь у витратах надавача послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, згідно з якими відповідач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання та всі необхідні роботи виконував власними силами та за власні кошти. Заявник апеляційної скарги також стверджує, що право підпису договорів, актів виконаних робіт, від імені підприємства відповідача має лише керівник ЗАТ АП "Прогрес-Технологія" - Скрипка М.О., який в даному випадку не підписував договорів, які є предметом спору у даній справі, та взагалі не знав про їх існування.
Проте, колегія суддів вважає вказані посилання необґрунтованими та не підтвердженими ніякими доказами, в зв'язку з чим не приймає їх до уваги, оскільки вони не спростовують факту укладення між сторонами у справі спірних договорів та факту виконання позивачем своїх зобов'язань за цими договорами, пов'язаних з обслуговуванням, експлуатацією та ремонтом будинку, в якому знаходиться магазин відповідача.
Також, як вбачається з матеріалів справи, договір №8 від 01.09.2004р. та договір від 01.03.2006р., підписані з боку ЗАТ АП "Прогрес-Технологія" уповноваженою особою (керівником - Скрипкою М.О.) та скріплені печатками підприємства відповідача. Вказані обставини не спростовані відповідачем у встановленому законодавством порядку. Окрім того, слід зазначити, що на виконання умов цих договорів відповідач проводив оплату за надані позивачем послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з чітким посиланням в графі "Призначення платежу" на договір від 01.09.2004р.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, також вказує на те, що позивач не надавав відповідачу зміни вартості обслуговування, які є невід'ємною частиною до договору, а додаткові угоди між сторонами у справі та акти виконаних робіт не підписувались.
Однак, зазначені твердження є такими, що не узгоджуються з матеріалами справи, та спростовуються нижченаведеним.
Відповідно до п. 2.3. Договору № 8 від 01.09.04 р. "Виконавець" (позивач у даній справі) інформує "Орендаря" (відповідача у даній справі) про зміни витрат на обслуговування приміщення та прибудинкової території.
А згідно з п. 4.2. цього ж Договору без повідомлення "Орендаря" "Виконавець" має право, у випадках зміни розрахункових сум в наслідок інфляції та зростання цін та тарифів на послуги, виставити "Орендарю" змінену суму.
Наявною в матеріалах справи копією листа від 09.03.05 р. № 22/977 підтверджується, що позивач проінформував відповідача про зміну вартості обслуговування 1 кв.м. площі для власників або орендарів будинку № 51/1 по вул. Червоногвардійській у м. Суми, яка складає - 0,52 грн. Вказаний лист був отриманий представником відповідача 15.04.2005р., про що відповідач не заперечує.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що відповідач після зміни тарифів здійснював оплату на рахунок позивача згідно Договору № 8 від 01.09.2004р. про відшкодування витрат по утриманню орендованого нерухомого майна та прибудинкової території та Договору від 01.03.2006р. про участь у витратах надавача послуг по утриманню будинку та прибудинково території.
В спростування доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів також вважає необхідним зауважити, що умовами Договору № 8 від 01.09.2004 р. та Договору від 01.03.2006 р. не передбачено підписання кожного місяця акту виконаних робіт.
Так, відповідно до п. 3.12. Договору № 8 від 01.09.2004р. сторони визначили, що відповідач зобов'язувався не пізніше 20 числа, наступного за звітним, вносити плату на рахунок позивача за витрати, пов'язані з обслуговуванням і експлуатацією будинку та прибудинкової території, на підставі рахунку, який позивач надавав відповідачу щомісяця до 10 числа.
А згідно з п. 2.2.3. Договору від 01.03.2006р. відповідач зобов'язувався не пізніше 20 числа, наступного за звітним, вносити плату на рахунок позивача згідно розрахунку, який є невід'ємною частиною вказаного даного Договору. Оплата за місяць складає 890 грн. 50 коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Однак, враховуючи те, що в процесі розгляду справи як господарським судом так і судом апеляційної інстанції, відповідачем ніяких інших документів, ніж ті, що знаходяться в матеріалах справи, на підтвердження його заперечень проти позовних вимог не надано, тому колегія суддів, на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність позовних вимог.
Разом з цим, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідачем і його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 07.12.2006р. по справі № 2/684-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи першого відповідача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства агропідприємства "Прогрес-Технологія", м. Суми залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 07.12.2006р. по справі № 2/684-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді