Україна
Харківський апеляційний господарський суд
«04» квітня 2007 року справа №29/28-07
Колегія суддів у складі: головуючого судді В.В.Афанасьєва,
судді А.І.Бухана,
судді О.В.Шевель
при секретарі Парасочці Н.В.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_1 відповідача - Мірошникової О.Ш.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 9 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вхідний НОМЕР_1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15 лютого 2007 року по справі № 29/28-07
за позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (м. Харків)
до Липковатівського аграрного коледжу (с. Липковатівка Нововодолажського
району Харківської області)
про стягнення 78014,20 грн.
встановила:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2007 року по справі №29/28-07 (суддя Тихий П.В.) задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі 29/28-07 у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи № 55/61-07.
Позивач -Фізична особа підприємець ОСОБА_1 з ухвалою господарського суду Харківської області не погодився і у своїй апеляційній скарзі просить її касувати від та справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області у іншому складі суду, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права та безпідставність залишення позову без розгляду. Разом з тим він подав письмове клопотання, в якому просить розглянути його апеляційну скаргу без участі свого представника.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу на надав, разом з тим його представник в судовому засіданні вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення уповноважених присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив що:
09 лютого 2007 року до господарського суду Харківської області відповідачем було подано позовну заяву до ПП ОСОБА_1 про тлумачення змісту п. 3.1 та п. 3.2 договору НОМЕР_2 від 01.03.06 року Вказану позовну заяву було прийнято судом до розгляду та було порушено провадження по справі №55/61-07 за позовом Липковатівського аграрного коледжу до ПП ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину. Вважаючи неможливим розгляд даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи №55/61-07, суд визнав клопотання відповідача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Проте викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, через що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області не забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно не дослідив фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
Предметом спору по даній справі являється стягнення позивачем грошових сум залишку заборгованості відповідача за виконані відповідно до укладеного між сторонами у справі договору НОМЕР_3 від 1 березня 2006 року про надання послуг з сільськогосподарських робіт Їх виконання підтверджено як підписаним сторонами актом (а.с.15), так і оформленим між ними актом звірки взаєморозрахунків ( а.с.16), за яким відповідач визнав наявність у нього боргу станом на 1 грудня 2006 року у сумі 73581 грн. Крім того, оформленим сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 1 лютого 2007 року також підтверджено борг відповідача перед позивачем у цій же сумі ( а.с.33).
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти необхідності належним чином у встановлені договором строки виконати умови укладеного ним та позивачем договору, просив провадження у справі припинити через відсутність предмету спору. При цьому він посилався на те, що умовами договору чітко невизначено порядок оплати виконаних позивачем робіт, через що необхідно в судовому порядку вирішити питання про тлумачення відповідних пунктів договору.
Системний аналіз матеріалів справи дає підстави колегії суддів визнати, що умовами укладеного між сторонами вищенаведеного договору встановлені взаємні права та обов'язки його сторін, і відповідно до законодавства України вони повинні безумовно виконуватися. Актом звірки розрахунків у жовтні 2006 року відповідач визнав наявність свого боргу у розмірі 10844 грн., а актах станом на 1 грудня 2006 року та на 1 лютого 2006 року підтвердив свій борг у сумі 73581 гривні.
Наведені відповідачем доводи як у відзиві на позовну заяву, так і у апеляційній скарзі твердження не відповідають як нормам чинного законодавства (і насамперед положенням Цивільного кодексу України), так і матеріалам справи. Умовами укладеного між сторонами договору (пункт 3.1) встановлений порядок розрахунку за надані послуги та термін їх здійснення, при цьому передбачено порядок оплати вартості наданих послуг у безготівковій грошовій формі до 1 листопада 2006 року або іншим способом, не забороненим законом. Відповідач ні у ході розгляду позовної заяви господарським судом області, ні під час розгляду апеляційної скарги позивача не надав жодного належного та допустимого доказу того, що ним були вжиті заходи по своєчасному виконанню прийнятих на себе договірних зобов'язань у узгоджених з позивачем формах або порядку. Зазначене свідчить, що відповідач без достатніх на те підстав зловживає наданими йому процесуальними законодавством, правами та необґрунтовано ухиляється від виконання ним своїх обов'язків.
За таких фактичних обставин колегія суддів дійшла висновку про правомірність та доцільність задоволення апеляційної вимоги позивача та скасування прийнятої по даній справі ухвали про зупинення провадження по ній.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 15 лютого 2007 року по справі №29/28-07 скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя В.В.Афанасьєв
суддя А.І.Бухан
суддя О.В.Шевель