"16" лютого 2016 р. м. Київ К/800/41060/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року, -
У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області (далі - УПФУ), в якому просила зобов'язати здійснити перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексації на заробітну плату.
В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням вищевказаних складових заробітної плати не ґрунтується на вимогах Закону України «Про державну службу», порушує її права, а тому просила про задоволення позову.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2015 року позов задоволено.
Оскаржуваною постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалене ним судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що довідка про складові заробітної плати при зверненні позивача до УПФ 23 березня 2015 року не подавалась, а тому відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, до такого висновку апеляційний суд дійшов в порушення норм матеріального та процесуального права.
У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судами встановлено, що позивачу, починаючи з 27 лютого 2009 року, призначена та виплачується пенсії, згідно Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ).
23 березня 2015 року позивач звернулась до УПФ з заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених їй сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації на заробітну плату, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески.
Листом від 6 квітня 2015 року УПФ відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.
Так, за змістом статті 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 98 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином колегія суддів, аналізуючи положення статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону № 1058-IV та статті 66 Закону № 1788-XII, дійшла висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В свою чергу, згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Крім того, за змістом статей 21, 22 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Право на соціальний захист гарантовано статтею 45 Конституції України, яке, зокрема включає право на забезпечення громадян у старості.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надала усі можливі документи і відомості, зокрема і довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відомостей, вказаних у наданій позивачем довідці, достатньо для здійснення відповідачем перерахунку пенсії, а доводи УПФ стосовно відсутності у такій довідці даних про сплату страхових внесків з цих виплат не є перешкодою для перерахунку пенсії, оскільки ці дані є об'єктом персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову і зобов'язання відповідача здійснити позивачу спірний перерахунок пенсії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому у апеляційного суду не було підстав для скасування його постанови.
За приписами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року скасувати та залишити в силі постанову Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2015 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало