10 лютого 2016 року м. Київ К/9991/95943/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Олендера І.Я.,
секретар судового засідання: Титенко М.П.,
за участю:
представників позивача - Загуменного В.В., Ларіонова Р.О.,
представника відповідача-1 - Богів Т.М.,
представника прокуратури - Грищенка М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року
у справі № 2а-1385/09-1370 (№ 52040/09/9104)
за позовом Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» (правонаступником якого є Державне підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»)
до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби)
2. Головного управління Державного казначейства України у Львівській області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення, -
У лютому 2009 року військовий прокурор Західного регіону України звернувся до суду в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» (далі - позивач) із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові (далі - відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Львівській області (далі - відповідач-2) про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 502301/1/22782 від 25 грудня 2008 року (№ 502301/0/18519 від 16 жовтня 2008 року) та № 572301/0/23066 від 31 грудня 2008 року; стягнення на користь ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 961878,27 грн. (в редакції заяви про уточнення позовних вимог - т.1 арк. справи 195-196).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 року позов був задоволений повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 572301/0/2366 від 31 грудня 2008 року, № 502301/1/22782 від 25 грудня 2008 року (№ 502301/0/18519 від 16 жовтня 2008 року), винесені ДПІ у місті Львові. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 961878, 27 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача-1 - СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові його правонаступником - СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 та від 06 серпня 2014 року №311.
У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ДП Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» його правонаступником - ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», що підтверджується статутом ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», затвердженим наказом ДК «Укроборонпром» від 03 березня 2012 року № 125 та зареєстрованим 20 березня 2012 року, та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02 грудня 2015 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідача-1 та прокуратури, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України, частин 2, 5 статті 361 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно з частиною 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами.
Інтереси держави закріплюються як нормами Основного Закону, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основу перших покладено потребу в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, звернення прокурора до адміністративного суду з позовною заявою в інтересах самостійних господарюючих суб'єктів з питань, які не торкаються загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, порушують матеріальні або інші інтереси держави, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, у разі, якщо інтереси останніх не збігаються з інтересами органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції, за відсутності ознак порушення цими органами матеріальних або інших інтересів держави, не є представництвом інтересів держави і законом прокурора такими повноваженнями не наділено.
Враховуючи те, що ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» є самостійним господарюючим суб'єктом, хоч і заснований державній власності, його інтереси як платника податків у спорі з податковим органом стосовно виконання податкового обов'язку перед державою не відповідають ознакам державних інтересів, визначеним вище. Посилання військового прокурора в обґрунтування звернення з позовом необхідністю захисту інтересів держави з огляду на те, що діяльність ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» пов'язана з обороноздатністю держави, а відтак не повернення підприємству надмірно сплаченого податку на додану вартість впливає на стан останньої, є сумнівним з огляду на те, що податок на додану вартість є джерелом доходів Державного бюджету України, за рахунок яких здійснюються і витрати держави на забезпечення її обороноздатності.
Таким чином, військовий прокурор Західного регіону України при поданні позову до ДПІ у м. Львові про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення з Державного бюджетну на користь ДП Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не довів порушення інтересів держави в особі вказаної юридичної особи, що свідчить про відсутність повноважень на ведення справи, отже позовна заява підлягає залишенню без розгляду із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Відповідно до частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись ст. 55, п. 2 ч. 1 ст. 155, ст.ст. 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ І.Я. Олендер
Суддя Л.І. Бившева