22 січня 2016 року суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Невідома Т.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року відмовлено в задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі по тексту - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 в інтересах ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 10 грудня 2015 року подала апеляційну скаргу.
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/3379/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Гладун Х.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
Як вбачається з матеріалів справи при подачі апеляційної скарги апелянт сплатив судовий збір не в повному обсязі. За подання апеляційної скарги апелянтом було сплачено 535,92 грн. судового збору замість належної суми 4287,36 грн.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Згідно з п. 12 вказаної Постанови у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи те, що позовна заява містить дві самостійні вимоги майнового та немайнового характеру, такі як звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, то судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №55-08-И/33 від 18 січня 2008 року в розмір 744 098,42 доларів США, що станом на 31 серпня 2010 року відповідно до курсу НБУ становить 5 868 034,54 грн.
Натомість, оскаржуючи рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі та звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відповідачів за вказаним кредитним договором у розмірі 12 458 697,45 грн., що значно перевищує розмір заборгованості стягнутий з відповідачів рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року.
Віцдтак, згідно з п.1.6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 751,44 грн. Реквізити рахунку для оплати витрат:
Одержувач: УДК у Солом'янському районі
Код ЄДРПОУ: 38050812
Розрахунковий рахунок: 31210206780010
МФО банку 820019
Суду необхідно надати оригінал квитанції
Згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовується положення статті 121 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 121, 294-297 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року залишити без руху і надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання апелянтом ухвали.
Розўяснити апелянту, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва НевідомаТ.О.