Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/728/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Пасинок В.С.
Доповідач - Кабанченко О.А.
16 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Рубан С.М.,
Кравець В.А.
при секретарі - Перетятько А.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Гаражно-будівельного кооперативу «Фізик» - Іваненко Марії Володимирівни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року
в справі за позовом ОСОБА_3 до Гаражно-будівельного кооперативу «Фізик» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку виплати, відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ГБК «Фізик» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку виплати, відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ГБК «Фізик» на користь ОСОБА_3 заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 34 049,38 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2014 року по день постановлення рішення суду у розмірі 24 656,80 грн.
Стягнуто з ГБК «Фізик» в дохід держави судовий збір у розмірі 587,06 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення за один місяць.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ГБК «Фізик» просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не було взято до уваги те, що відповідачем є ГБК і в данному випадку відносини з найманими працівниками регулюються в першу чергу Законом України «Про кооперацію» та Статутом кооперативу. Відповідачем неодноразово було наголошено в судових засіданнях, що з позивачем розрахувались у повному обсязі при звільненні, заборгованість по виплаті заробітної плати відсутня, на підтвердження чого були надані всі необхідні бухгалтерські документи по виплаті заробітної плати, але деякі оригінали документів були втрачені по незалежним від відповідача причинам. Невірно розрахована судом сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював в ГБК «Фізик» на посаді охоронця з 01 жовтня 2009 року по 29 квітня 2014 року і був звільнений з роботи на підставі наказу №84 від 29 квітня 2014 за власним бажанням (а.с. 66, 197).
Відповідач у порушення вимог закону не виплатив позивачу заробітну плату за періоди з жовтня 2009 року по грудень 2010 року, з березня 2013 року по квітень 2014 року в загальному розмірі 34 049,38 грн.
Доказів на підтвердження зворотного суду не надано, оскільки Відомості про виплату заробітної плати за вказані періоди відсутні через їх втрату, позивачем заперечувалась належність йому підписів у копіях Відомостей, клопотання про проведення почеркознавчої експертизи сторонами не заявлялось через відсутність оригіналів документів.
Встановлення документальною перевіркою ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві у лютому та вересні 2015 року відсутності порушень відповідача щодо сплати податків свідчить лише про нарахування сум доходу на користь платника податку, утримання з них податку, і не є доказом виплати нарахованих сум заробітної плати ОСОБА_3 (а.с. 207-208).
У січні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ГБК «Фізіик» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 16 237,00 грн. та середнього заробітку за затримку виплати за період з 29 квітня 2014 року по день ухвалення рішення в даній справі, а також про відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн. Посилався в обґрунтування позовних вимог на те, що працював в ГБК «Фізіик» з 01 жовтня 2009 року по 29 квітня 2014 року, протягом роботи в кооперативі йому не виплачувалась заробітна плата, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка ГБК «Фізик» не погашена на теперішній час. У зв'язку із порушенням трудових прав він зазнав моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн., яка полягає у моральних та фізичних стражданнях внаслідок порушення його прав, ушкодженні здоров'я, порушенні нормальних життєвих зв'язків, зміні способу життя.
В ході розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та остаточно просив ухвалити рішення, яким стягнути з ГБК «Фізик» заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 34 049,38 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24 656,80 грн., у відшкодування моральної шкоди 25 000,00 гри.
Відповідач позов не визнав, його представник посилався на те, що всі виплати ОСОБА_3 були здійснені своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується перевірками відповідних державних органів, а також вказав на те, що ОСОБА_3 сам неодноразово порушував вимоги трудового законодавства, проте кооператив змушений був терпіти таку поведінку останнього з огляду на відсутність осіб, які б бажали працювати на посаді ОСОБА_3 (а.с. 14-17).
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, і в цій частині рішення суду не оскаржується і відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 34 049,38 грн., суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду повністю, зважаючи на наступне.
Періоди заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі, а відповідно і сума заборгованості, встановлені судом з жовтня 2009 року по грудень 2010 року, з березня 2013 року по квітень 2014 року, на підставі пояснень позивача, заперечення ним дійсності свого підпису у відомостях про отримання заробітної плати за вказані місяці, відсутності у відповідача оригіналів документів, які б підтверджували виплату заробітної плати позивачу.
При цьому судом не було враховано тієї обставини, що відповідачем були надані оригінали відомостей на виплату грошей: №19, №20 за жовтень 2009 року, №21, №22 за листопад 2010 року та за листопад і грудень 2010 року, які також були досліджені у судовому засіданні апеляційного суду.
У зазначених оригіналах документів міститься підпис позивача, і останнім у судовому засіданні не спростовувалось виконання підпису саме ним та отримання заробітної плати по цим відомостям у жовтні, листопаді 2009 року, у листопаді та грудні 2010 року.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивачу була виплачена заробітна плата у жовтні 2009 року - 596,40 грн., у листопаді 2009 року - 655,83 грн., у листопаді 2010 року - 1 132,86 грн., у грудні 2010 року - 1 135,53 грн., а всього 3 520,62 грн., які судом необґрунтовано були зараховані до суми загальної заборгованості та стягнуті з відповідача.
З огляду на наведене, рішення суду в частині вирішення вимог про стягнення заробітної плати підлягає зміні - із зазначенням, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 30 528,76 грн. (стягнуті судом 34 049,38 грн. - 3 520,62 грн., отриманих у жовтні, листопаді 2009 року, у листопаді, грудні 2010 року).
Доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно стягнуто суми заробітної плати без відрахування сум обов'язкових податків та зборів до державного бюджету, які були сплачені відповідачем, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що сума заборгованості була визначена судом на підставі копій відомостей не про нарахування, а про виплату грошей, тобто у відомостях зазначені суми, які підлягали виплаті після відрахування обов'язкових платежів та зборів. До того ж законом не покладено на суд обов'язок при визначенні суми заборгованості по заробітній платі, обчислювати суми податків та зборів, що підлягають сплаті до державного бюджету, та відраховувати їх від суми заборгованості.
З висновком суду щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 29 квітня 2014 року по день постановлення рішення у розмірі 24 656,80 грн.. судова колегія погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Правильність розрахунку вказаної суми відповідачем не оспорюється.
Посилання представника відповідача на те, що позивачем пропущено встановлений законом тримісячний строк звернення до суду з даними вимогами, є безпідставними, оскільки відповідно до ст. ст. 116, 117 КЗпП України роботодавцем виплачується компенсація працівникові - середній заробіток у разі затримки розрахунку при звільненні за весь час такої затримки по день фактичного розрахунку. Оскільки розрахунок з позивачем не був проведений на час звернення до суду, позивачем не пропущено визначений ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду, який обчислюється з дня фактичного розрахунку.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом невірно визначено суму судового збору, яку стягнуто з відповідача в дохід держави, є необгрунтованими, оскільки судом задоволено позовні вимоги на загальну суму 58 706,18 грн., і вірно на підставі ст. 4 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір судового збору - 587,06 грн.
Разом з тим, оскільки апеляційним судом змінюється рішення суду першої інстанції і зменшується сума, яка підлягає стягненню до 55 185,56 грн. (30 528,76 грн. + 24 656,80 грн.), розмір судового збору, який стягнуто з відповідача в дохід держави, підлягає зменшенню до 551,86 грн.
Норми матеріального права судом застосовані вірно, оскільки між сторонами виникли трудові правовідносини, які регулюються нормами трудового права.
Порушень процесуального закону, які відповідно до ЦПК України є підставами для скасування в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника Гаражно-будівельного кооперативу «Фізик» - Іваненко Марії Володимирівни задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення судового збору в дохід держави - змінити,
Виклавши резолютивну частину рішення наступним чином:
Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Фізик» на користь ОСОБА_3 заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 30 528 грн. 76 коп.
Зменшити розмір судового збору, що підлягає стягненню з Гаражно-будівельного кооперативу «Фізик» в дохід держави до 551 грн. 86 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: