І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]
16 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Левенця Б.Б., Махлай Л.Д.,
секретаря: Синявського Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в інтересах якого діє Байрамов СаттарВанійович,
на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації український банків по справі № Д2334/12 від 23 листопада 2012 року
у справі за заявою ОСОБА_2 за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації український банків по справі № Д2334/12 від 23 листопада 2012 року, -
В липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою в якій, посилаючись на те, що третейський суд розглянув справу, яка третейському суду не підсудна, просив скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації український банків по справі № Д-2334/12 від 23 листопада 2012 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», Банк) заборгованість по договору кредиту в розмірі 415 182,99 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року заяву задоволено, скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації український банків по справі № Д-2334/12 від 23 листопада 2012 року.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ПАТ «Дельта Банк» через свого представника звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій посилався на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права та посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви.
Вказував, що судом не було враховано, що за умовами кредитного договору сторони передають спір на вирішення третейського суду, у зв'язку з чим висновок суду про не підвідомчість вказаної справи третейському суду є необґрунтованим.
Крім того у своєму рішенні суд зазначив щодо належного повідомлення ПАТ «Універсал Банк», хоча вказана особа не є учасником даного судового розгляду.
Представник ПАТ «Дельта Банк» - Стрикаль С.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав просив задовольнити з підстав наведених в ній.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ «Дельта Банк» - Стрикаля С.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 06 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № К-3307625 за умовами якого банк надає позичальнику на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн. зі сплатою 14,5 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 05 жовтня 2016 року.
Відповідно до Додаткового договору № 1 від 06 жовтня 2011 року Банк на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання надає позичальнику в межах не відновлювальної кредитної лінії грошові кошти з максимальним лімітом заборгованості 380 000, 00 грн.
Належне виконання зобов'язань за вказаним договором забезпечувалось договором поруки № П-3307625 від 06 жовтня 2011 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_3 за умовами якого останній відповідає перед Банком солідарно за виконання ОСОБА_2 умов Кредитного договору.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач порушив умови договору, що стало підставою для звернення ПАТ «Дельта Банк» до суду з вимогою про стягнення заборгованості.
У п. 10.1 Кредитного договору сторони погодили, що «всі вимоги, які виникають при виконанні кредитного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди».
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № Д-2334/12 від 23 листопада 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно стягнуто борг за кредитним договором в сумі розмірі 415 182,99 грн. та третейський збір в розмірі 4 551,82 грн.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що заявник є споживачем банківських послуг, між сторонами виник спір щодо заборгованості за кредитом, а отже, третейському суду в силу положень п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» не підвідомчий розгляд вказаної справ.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Встановивши, що Закон України «Про третейські суди» містить заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах про захист прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що справа, у якій прийнято рішення не підвідомча третейському суду відповідно до закону, а відтак - рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23 листопада 2012 року підлягає скасуванню.
Статтею 6 Закону України « Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.
Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.
Наведене дає підстави для висновку про те, що положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», які містять заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної установи), поширюються на правовідносини з питань виконання, зміни, розірвання споживчого кредиту.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року у справах № 6-856цс15, від 02 вересня 2015 року, № 6-1716цс16 від 11 листопада 2015 року, № 6-2074цс15 від 04 листопада 2015 року, який відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись судами загальної юрисдикції.
Законом України «Про третейські суди» та ст. 389-5 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, а саме: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Оскільки справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не була підвідомча третейському суду відповідно до закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо невірного зазначення в ухвалі суду найменування банку, що приймав участь у розгляді справи.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається (а.с. 60), що ПАТ «Дельта Банк» належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 18.11.2015. А невірне зазначення в ухвалі суду найменування банку, що приймав участь у розгляді справи на правильність висновків суду не впливає.
За таких обставин суд першої інстанції, встановивши, що спір, який виник між сторонами, є спором щодо захисту прав споживачів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування рішення третейського суду, оскільки справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість постановлення ухвали щодо скасування або зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи.
В порядку п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. 218, 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в інтересах якого діє Байрамов Саттар Ванійович, - відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації український банків по справі № Д2334/12 від 23 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді:
Справа № 755/13331/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3462/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Арапіна Н.Є.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.