18 лютого 2016 р.Справа № 820/10094/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2015р. по справі № 820/10094/13-а
за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області
про визнання дій неправомірними,
Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова, позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.10.2013 року (ВП № 40063856) на заяву ДПІ у Київському районі м. Харкова, по виконавчому листу № 11321/11/2070 виданому 13.03.2013 р.;
- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.10.2013 року (ВП № 40063856);
- зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження по заяві про відкриття виконавчого провадження за № 2929/10/10-006 від 18.09.2013 року по справі № 11321/11/2070.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 року, у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій неправомірними - відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2015 року по справі 820/10094/13 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 р. у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 17, 18, 19, 26, 32 Закону України "Про виконавче провадження".
18.02.2016 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду вказаної справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю зібрання додаткової інформації.
Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, позивачем в поданому клопотанні не зазначено для збирання якої саме інформації йому необхідно надання часу, по-друге, витребувані ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 р. по цій справі документи сторонами надані до суду.
Окрім того, розгляд зазначеної справи вже відкладався.
Відповідно до приписів ст. 122 Кодекс адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Від представника відповідача на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 18.02.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулось до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Харківській області з заявою про відкриття виконавчого провадження за № 2929/10/10-006 від 18.09.2013 року по справі № 11321/11/2070 за позовом ДПІ у Київському районі до ТОВ "Праймнет" про стягнення фінансової санкції, конфіскацію грального обладнання, стягнення прибутку, одержаного від проведення азартної гри.
До заяви ДПІ додавався виконавчий лист по адміністративній справі № 11321/11/2070, виданий 13.03.2013 року на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймнет" фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 7 680 000, 00 грн. Згідно виконавчого листа строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 19.02.2014 р.
Вказаний виконавчий лист надійшов до державного виконавця 01.10.2013 р.
Позивач 11.10.2013 р. отримав лист відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Харківській області № 6839/08.01/В-6 від 04.10.2013 р. з постановою старшого державного виконавця Сидоренко О.М. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.10.2013 р. (вхідний номер ДПІ №6300/10 від 11.10.2013p.).
Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП № 40063856) винесено відповідачем з посиланням на приписи п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що у пред'явленому до виконання документі суд не вказав будь-яких заходів примусового виконання винесеного ним рішення.
Не погодившись із вказаною постановою державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.10.2013 р., позивач звернувся до суду з позовом, у задоволенні якого останньому було відмовлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року.
29.09.2015 року Вищий адміністративний суд України, скасовуючи постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що суди попередніх інстанцій, визнаючи дії відповідача правомірними, не вказали, яка саме норма закону передбачає право державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі відсутності у виконавчому документі вказівки на вчинення будь-яких заходів примусового виконання судового рішення.
Відмовляючи вдруге в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, неналежним чином необґрунтовані, непідтверджені матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Законодавцем не передбачено такого порядку примусового виконання судового рішення як застосування фінансових санкцій, а передбачено лише звернення стягнення, вилучення, інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.
Колегія суддів зауважує, що в спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми податкового законодавства як такі, що є спеціальними, а тому суд, надаючи правову оцінку спірному рішенню державного виконавця, перевіряє його відповідність вимогам ст.2 КАС України.
Прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані "похідні повноваження".
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22.
Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.
Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.
Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому, органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.
Відповідно, в розглядуваних випадках немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 21.04.99р. № 606-XIV "Про виконавче провадження".
З'ясувавши відсутність у виконавчому документів вказівки щодо будь-яких заходів примусового виконання рішення, обставиною, яка встановлена законом, що виключає здійснення виконавчого провадження з посиланням на конкретні правові норми, колегія суддів зауважує на таке.
Відповідачем вчинено дії та прийнято рішення відповідно до вимог Податкового кодексу України та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, враховуючи при цьому відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження.
Необхідно зазначити, що в адміністративних судах відсутні підстави для видачі виконавчих листів про примусове виконання судових рішень у порядку статей 257 та 258 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.
Посилання державного виконавця на п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" відповідає критерію прийняття рішення у межах так званих похідних повноважень, тобто не зазначення прямо у законі такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як наявність окремої процедури для примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, не виключає обов'язку державного виконавця враховувати такі обставини при прийнятті рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що 04.03.2014 р. по справі № 2а-11321/11/2070 представник податкового органу звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення порядку і способу виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року, яка обґрунтована тим, що позивач позбавлений можливості в примусовому порядку виконати вказане рішення суду, оскільки ним не визначено порядку та способу його виконання. Вказана обставина стала причиною відмови у відкритті виконавчого провадження згідно постанов державних виконавців від 09.04.2013 р., 04.10.2013 р.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року встановлено спосіб виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-11321/11/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС (процесуальний правонаступник - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області) в частині застосованої до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймнет" фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 7680000 грн., стягнувши штраф у розмірі 7680000 грн. до Державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймнет" (код 366624425, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Скрипника, будинок 14, корпус А).
На підставі вказаної ухвали видано виконавчий лист.
29.08.2014 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду виправлено помилку, допущену у виконавчому листі Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-a-11321/11/2070, а саме: зазначено код ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймнет"- 36624425 та зазначено дату видачі виконавчого листа.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2015р. по справі № 820/10094/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Чалий І.С. Зеленський В.В.
Повний текст ухвали виготовлений 22.02.2016 р.