Ухвала від 22.02.2016 по справі 291/1356/15-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нейло В.М.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"22" лютого 2016 р. Справа № 291/1356/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Гунько Л.В. ,

за участю : представник апелянта- ОСОБА_4, апелянта -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від "18" січня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області про визнання відмови у перерахунку пенсії неправомірною, зобов'язання провести перерахунок пенсії ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області провести йому перерахунок державної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зобов'язати відповідача провести призначення та виплату йому державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до зазначених статей Закону з 19.03.2013 року по 01.01.2014 року та за період з 02.08.2014 року довічно.

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області 18.01.2016 визнано поважними причини пропуску строку на звернення ОСОБА_3 до суду з позовом в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області провести призначення та виплату йому державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" понад шестимісячний строк, що передує дню зверненню до суду, та поновлено у цій частині позовних вимог строк на звернення з ним до суд, починаючи з 05.01.2015 року, в решті вимог, щодо поновлення строку для звернення до суду, починаючи з 19.03.2013 р. відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою в частині відмови поновлення строку, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 18.01.2016 року і направити справу для продовження розгляду.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування. Вважає, що про порушення свого права дізнався в кінці 2013 року, але оскільки не має юридичної освіти та не знає особливостей пенсійного законодавства, тому не знав що його права порушуються, щодо розміру пенсії який не відповідає вимогам законодавства. Таким чином строк звернення до суду ним не пропущено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом 11 листопада 2015 р., в якому оскаржує відмову відповідача від 27.07.2015 р. та просить провести перерахунок і виплату пенсій, починаючи з 19.03.2013 року по 01.01.2014 року та за період з 02.08.2014 року повічно.

Позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку звернення, яке обгрунтовує своїм хворобливим станом після перенесених в 2013 і 2015 роках операцій на серці та встановлення ІІ групи інвалідності, а також необхідність проведення в зв'язку з цим постійного лікування та лікарських консультацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Позивач в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду посилається на свій хворобливий стан після перенесених в 2013 і 2015 роках операцій на серці та встановлення ІІ групи інвалідності, а також необхідність проведення в зв'язку з цим постійного лікування та лікарських консультацій.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що точки зору дотримання права заявника на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що наведені позивачем обставини унеможливлювали своєчасне звернення ОСОБА_3 до суду, і вказані причини пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду є поважними.

Позивачем зазначено обґрунтовані причини пропущення строку звернення до адміністративного суду, та надано докази на підтвердження об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду з позовом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач уже звертався до суду з аналогічними позовними вимогами 05 грудня 2014 р., в якому оскаржував відмову відповідача від 21.11.2014 р. та просив провести перерахунок і виплату пенсій, починаючи з 01.01.2014 р..

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 05.01.2015 року було поновлено строк на звернення до суду (справа № 291/1780/14-а).

Крім того ОСОБА_3 16.10.2014 року уже звертався до Ружинського районного суду, в якому просив визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області провести йому перерахунок державної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зобов'язати відповідача провести призначення та виплату йому державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до зазначених статей Закону, починаючи з 19.03.2013 р., однак 01.12.2014 року просив залишити заяву без розгляду, на що судом винесено відповідну ухвалу (справа № 291/1592/14-а).

Враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції прийшов до вірного рішення, з яким погоджується й колегія апеляційного суду, що вимога у поновленні строку для звернення до суду, починаючи з 19.03.2013 року підлягає відмові.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від "18" січня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" лютого 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

представник апелянта- ОСОБА_4, АДРЕСА_2

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

представник апелянта- ОСОБА_4.,

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області вул. Леніна, 36,смт. Ружин,Житомирська область, Ружинський район,13601

- ,

Попередній документ
55984164
Наступний документ
55984166
Інформація про рішення:
№ рішення: 55984165
№ справи: 291/1356/15-а
Дата рішення: 22.02.2016
Дата публікації: 25.02.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: