18 лютого 2016 р. Справа № 646/13258/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.12.2015р. по справі № 646/13258/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Харківської митниці ДФС
про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - Харківська митниця, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 291/80700/15 від 13.10.2015 р. за статтею 485 Митного кодексу України у відношенні позивача.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.12.2015 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову № 291/80700/15 від 13.10.2015р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 39188,07 грн.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.ч. 7, 8, 9 ст. 55, ст.ст. 75, 206, 278, 305, 306, 309, 459, 485 Митного кодексу України, п. 16.1, п. 46.1, п. 54.1 Податкового кодексу України, ст.ст. 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Позивач та його представник заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2015 р. уповноваженою особою ПП "Спецімпекс" до митного оформлення подано електронну митну декларацію (ЕМД) №807100000/2015/002502 на товар: "Покриття з деревинно-полімерного композиту ".
За результатами здійснення митного контролю за вказаною митною декларацією Харківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість задекларованого товару.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015р. по справі № 820/6511/15 відмовлено в задоволенні позову ПП "Спецімпекс" про скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів у декларації № 807100000/2015/002502 від 29.01.2015 р.
13.10.2015 року Харківською митницею ДФС в особі заступника начальника Харківської митниці ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил №291/80700/15, якою ОСОБА_1, працюючого директором ПП "Спецімпекс", визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 39188,07 грн.
Не погодившись з прийнятою постановою відповідача, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума митних платежів, що підлягала сплаті по декларації № 807100000/2015/002502 від 29.01.2015 р. є меншою ніж 1000 Євро та чинним законодавством не передбачено обов'язку ПП "Спецімпекс" сплатити неузгоджену різницю митних платежів саме у 90 днів, суд не вбачає у діях директора ПП "Спецімпекс" складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а саме несплата митних платежів у строк, встановлений законом. Постанова № 291/80700/15 від 13.10.2015р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 39188,07 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 319 Митного кодексу України (далі - МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 485 МК України передбачено адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Таким чином, з об'єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, зокрема щодо несплати митних платежів у строк, встановлений законодавством.
Згідно з п. 39 ч. 1 ст. 4 МК України платник податків це особа, на яку відповідно до МК України, Податкового Кодексу України та інших законів України покладено обов'язок зі сплати митних платежів.
Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього кодексу.
Згідно з ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на додану вартість, мито.
Пунктом 9.2 ст. 9 Податкового кодексу України визначено, що відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 271 МК України мито це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Частиною 2 ст.271 МК України передбачено види мита, до яких зокрема відносяться ввізне мито та додатковий імпортний збір.
Пунктом 1 ч.1 ст.276 МК України закріплено, що платником мита є, зокрема, особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Згідно з п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є зокрема особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до МК України.
Відповідно до п. 206.1 ст. 206 Податкового кодексу України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку на додану вартість підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Згідно з п. 46.1 Податкового кодексу України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з ч. 3 ст. 75 МК України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна серед іншого сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.
Відповідно до положень ст. 4 МК України:
- випуск товарів - надання органом доходів і зборів права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети;
- вільний обіг - обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку органів доходів і зборів України.
Згідно з ч. 7 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.
Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товару.
В ході розгляду справи встановлено, що випуск у вільний обіг товарів ПП "Спецімпекс" за ЕМД № 807100000/2015/002502 від 29.01.2015 року здійснене у відповідності до положень ч. 7 ст.55 МК України із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання ПП "Спецімпекс" гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.
Таким чином, фактично на прохання ПП "Спецімпекс" товар за ЕМД № 807100000/2015/002502 від 29.01.2015 року випущено у вільний обіг саме у відповідності до положень ч. 7 ст. 55 МК України.
Однак, враховуючи, що різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, складає 13062,69 грн., тобто не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро, вказані кошти не було внесено ПП "Спецімпекс" на відповідний рахунок або в касу органу доходів і зборів.
Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який визначає правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі Порядок № 651) затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 р. за № 1372/21684.
Відповідно до п.п. 3.3 вказаного Порядку №651 графи А, С, D/J, E/j, F, G, I МД паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюється посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються Декларантом.
Зазначена митна декларація заповнена відповідно до Порядку №651, отже саме декларантом внесено відомості, зазначені графах:
9 - "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" - ПП "Спецімпекс";
47 - "Нарахування платежів" - графа заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу Х МК України) митних платежів);
48 - "Відстрочення платежів" 29.04.2015 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що вказану графу заповнено саме декларантом.
Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно з ч. 1 ст. 305 МК України у випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов'язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.
Відповідно до ст. 306 МК України одним із способів забезпечення сплати митних платежів є зокрема фінансові гарантії.
Згідно з п.2 ч.1 ст.309 МК України забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах:
1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа);
2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу органу доходів і зборів (грошова застава).
Відповідно до ч. 9 ст. 309 МК України завершення оформлення митної декларації є підтвердженням прийняття фінансової гарантії як забезпечення виконання зобов'язань перед органами доходів і зборів.
Враховуючи положення МК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що звільнення особи, відповідальної за сплату митних платежів, від надання фінансової гарантії як забезпечення сплати митних платежів, відповідно до положення ч. 6 ст. 307 МК України, звільняє цю особу саме від внесення коштів на відповідний рахунок або в касу органу доходів і зборів (грошової застави), та жодним чином не звільняє від належного та вчасного виконання обов'язку зі сплати митних платежів.
З огляду на викладене, ПП "Спецімпекс" як особа, відповідальна за сплату митних платежів, мало сплатити різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею, а саме: 13062,69 грн. до 29.04.2015 року, тобто у строк, зазначений у графі 48 "Відстрочення платежів" ЕМД № 807100000/2015/002502 від 29.01.2015 року.
Проте, у встановлений строк вказана сума митних платежів сплачена не була, що й не заперечується позивачем.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач - ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ПП Спецімпекс", вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, які полягали у несплаті митних платежів у строк, встановлений законом, що спричинило недобори митних платежів на загальну суму 13062,69 грн., колегія суддів дійшла висновку про наявність в діях позивача об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Щодо наявності в діях ОСОБА_1 умисної форми вини, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність посилання позивача на недоліки митного законодавства, які позбавили його можливості чітко визначити строк сплати митних платежів у розмірі 13062,69 грн. за ЕМД № 807100000/2015/002502 від 29.01.2015 року, що підтверджується усіма вищевикладеними положеннями чинного законодавства.
Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача щодо пов'язування моменту настання обов'язку зі сплати митних платежів із завершенням процедури оскарження рішення про коригування митної вартості, оскільки правомірність дій митниці при винесенні вказаного рішення про коригування митної вартості товарів підтверджено в судовому порядку.
Згідно з положеннями ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справі, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до приписів ст. 255 КАС України обставини, встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015р. по справі № 820/6511/15 відмовлено в задоволенні позову ПП "Спецімпекс" про скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів у декларації № 807100000/2015/002502 від 29.01.2015 р.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1, як директор ПП "Спецімпекс", усвідомлював, що митні платежі в розмірі 13062,69 грн. за ЕМД № 807100000/2015/002502 від 29.01.2015 року повинні бути сплачені до 29.04.2015 р.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС задовольнити.
Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.12.2015р. по справі № 646/13258/15-а скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 291/80700/15 від 13.10.2015 р.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.
Повний текст постанови виготовлений 22.02.2016 р.