18 лютого 2016 р. Справа № 2а-354/08
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М.
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Жук С.І., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України, Державного казначейства України про поновлення на роботі, внесення змін до наказу про призначення на посаду, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодуванні моральної шкоди, -
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України внести зміни у наказ Центральної енергетичної митниці від 15 червня 2005 року № 97-к «Про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника митного поста «Одеса-нафтогавань», виключивши з наказу слова «з шестимісячним випробувальним терміном». Зобов'язано Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста «Одеса-нафтогавань» Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України з 13 жовтня 2005 року. Стягнуто з Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України, розташованої у и. Київі, вул. Сітлицького, 28-а, на користь ОСОБА_1, який мешкає у АДРЕСА_1, заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 81 900 гривень, моральну шкоду в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, а всього 96900 (дев'яносто шість тисяч дев'ятсот) гривень. Зобов'язано Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України провести перерахунок заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 відповідно до індексу інфляції. Постанова суду в частини поновлення ОСОБА_1 на посаді допущена до негайного виконання. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року апеляційну скаргу Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України задоволено, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2008 року скасована. Прийнята нова постанова, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України та Державного казначейства України.
30 листопада 2011 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року скасована, залишена в силі постанова Приморського районного суду міста Одеси від 11 квітня 2008 року.
10 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просив замінити боржника Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України на її правонаступника Київську регіональну митницю Державної митної служби України.
09 жовтня 2012 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено. Замінено боржника у виконавчих провадженнях ВП № 32504832 та ВП № 32498652 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві з «Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України» на її правонаступника «Київську регіональну митницю Державної митної служби України».
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Київська регіональна митниця Державної митної служби країни подала апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що з урахуванням відсутності митного поста «Одеса-нафтогавань» у структурі Київської регіональної митниці і, відповідно, відсутності посади заступника начальника вказаного поста, здійснити поновлення ОСОБА_1 на посаді являється неможливим.
13 березня 2013 року Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу Київської регіональної митниці Державної митної служби України залишено без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2012 року - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 квітня 2013 року за клопотанням Київської регіональної митниці, зупинено виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2012 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року, до закінчення касаційного провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2015 року касаційну скаргу Київської регіональної митниці частково задоволено. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
30 квітня 2015 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просив постановити судове рішення, яким замінити сторону виконавчого провадження (боржника) - Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України на її правонаступника - Енергетичну митницю Державної фіскальної служби України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчих провадженнях задоволено. Замінено боржника у виконавчих провадженнях ВП № 32504832 та ВП № 32498652 - "Енергетична регіональна митниця Державної митної служби України" на її правонаступника "Київську міську митницю Державної фіскальної служби України" у виконавчих документах " 2а-354/08, виданих Приморським районним судом міста Одеси на підставі постанови суду від 11 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України, Державного казначейства України про поновлення на роботі, внесення змін до наказу про призначення на посаду, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодуванні моральної шкоди.
Київська міська митниця ДФС не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви.
В порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України Київська міська митниця ДФС при подачі апеляційної скарги не сплатила судовий збір.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2016 року залишено буз руху апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року, та надано апеляційний строк для виправлення недоліків апеляційної скарги.
До суду апеляційної інстанції надійшло повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що апелянтом отримано вказану ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху - 18 січня 2016 року.
01 лютого 2016 року до суду надійшло клопотання від представника апелянта про продовження строку для сплати судового збору. В обґрунтування зазначається відсутність кошторисних призначень на сплату судового збору в 2016 році. Разом з тим, скаржником не зазначається конкретний строк, необхідний для усунення недоліків, та не обґрунтовується підстав недостатності вже встановленого строку для усунення визначених недоліків.
Аналізуючи подане клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки апелянт не зазначає, яким чином продовження строку дасть можливість усунути недоліки апеляційної скарги.
Відповідні норми законодавства про зміну ставок судового збору були прийняті ще у травні 2015 року, а набрали чинності у вересні 2015 року. При цьому п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015 року на Кабінет Міністрів України покладався обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отже, наведені апелянтом обставини не можна визнати обґрунтованими підставами для задоволення клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
Вказана правова позиція також висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 28.09.2015 року у справі №21-549а15, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.10.2015 року у справі № К/800/43388/15 та від 05.10.2015 року у справі № К/800/42297/15.
Також, виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору мало на меті дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливить зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду, про що зазначено у пояснювальній записці до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".
Відповідно до вимог ч.3 ст. 108, ч.3 ст. 189 КАС України апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.
Отже, оскільки апелянт після залишення апеляційної скарги без руху не усунув недоліки, які були встановлені ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2016 року, на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України апеляційну скаргу слід повернути апелянтові.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 108 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання Київської міської митниці ДФС про продовження строку для сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України, Державного казначейства України про поновлення на роботі, внесення змін до наказу про призначення на посаду, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодуванні моральної шкоди - вважати не поданою та повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя: Жук С.І.