15 лютого 2016 року справа № 823/5461/15
16 год. 30 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рідзеля О.А.,
при секретарі судового засідання - Сосюрі Ф.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 - особисто, представника відповідача Руденко Л.І. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
29.12.2015 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі-відповідач), у якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог, що надійшла у порядку усунення недоліків, просить:
- зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області внести зміни до наказу № 030 від 22.04.1988, п. 1 додатку № 1 до наказу № 030 від 22.04.1988, із зазначенням посади - «пожарный», часу та характеру служби під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи із зазначенням робочого часу та кратності: до 01.03.1988 - 620 год., кратність « 3», після 01.03.1988 - 160 год., кратність « 2», 20 год., кратність « 5» та часу перебування у резерві в стані бойової готовності: до 01.03.1988 1280 год., кратність « 3» після 01.03.1988 320 год. кратність « 2» та видати довідку ОСОБА_1 ф.122 за період з 11.10.1987 по 12.11.1987, з 11.12.1987 по 11.01.1988, та з 15.02.1988 по 20.02.1988, за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988;
- зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести перерахунок грошового утримання (заробітної плати) ОСОБА_1 за період з 11.10.1987 по 12.11.1987, з 11.12.1987 по 11.01.1988, та з 15.02.1988 по 20.02.1988, та видати довідку про грошове утримання (заробітну плату) за цей період де зазначити: грошове утримання (заробітну плату) за основним місцем служби; подвійну оплату грошового утримання (заробітної плати) за час служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; грошове утримання (заробітну плату) за перебування у III, ІІ, І зонах небезпеки 30-ти кілометровій зоні відчуження та зоні особливого контролю у 5-кратному, 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірах відповідно: до 01.03.1988 - 620 год., кратність « 3», після 01.03.1988 - 160 год., кратність « 2», 20 год., кратність « 5» та часу перебування у резерві в стані бойової готовності: до 01.03.1988 1280 год., кратність « 3» після 01.03.1988 320 год. кратність « 2»; грошове утримання (заробітну плату) за підвищеними на 15% в м. Чорнобиль, та на 25 % окладами на Чорнобильській АЕС в залежності від складності і терміновості робіт в зоні ліквідації аварії на ЧАЕС; підвищеного на 100 % грошового утримання (заробітної плати) за обслуговування пожежної техніки; подвійної оплати грошового утримання (заробітної плати) за службу у вихідні та святкові дні; підвищеної оплати грошового утримання (заробітної плати) за службу у понаднормовий час; підвищеної оплати грошового утримання (заробітної плати) за службу в нічний час; підвищеної оплати грошового утримання (заробітної плати) за перебування у резерві в стані бойової готовності; премії в розмірі 60 % на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади, без виплати грошового забезпечення, для перерахунку пенсії.
- здійснити судовий контроль за виконанням постанови у справі та зобов'язати відповідача у місячний строк з дня набрання постановою суду законної сили подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про її виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді пожежного ВПЧ-6 Управління пожежної охорони Управління внутрішніх справ Черкаського облвиконкому і був направлений у розпорядження ВПО-3 УПО УВС Київського облвиконкому де в період з 11.10.1987 по 12.11.1987, з 11.12.1987 по 11.01.1988 та з 15.02.1988 по 20.03.1988 в 30-ти кілометровій зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції та в м. Чорнобиль, населених пунктах зони відчуження та на ЧАЕС де у складі зведеного загону воєнізованої пожежної охорони -3 Управління пожежної охорони УВС Київського облвиконкому виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Довідкою ф. 122 від 21.10.2015 № 14/8-4082 УМВС України в Черкаській області позивачеві було повідомлено про посаду, місце, час та характер служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також було надано витяг з наказу УВС Черкаського облвиконкому № 030 («таємно») від 22.04.1988 «Про виплату грошового утримання (заробітної плати) в кратних розмірах співробітникам, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (розсекречений 10.10.2011) та копію додатку № 1 до цього наказу з грифом «таємно» (розсекречений 10.10.2011).
На думку позивача, в довідці ф. 122 та в наказі УВС Черкаського облвиконкому від 22.04.1988 № 030 і додатку № 1 до цього наказу вказані відомості, які є помилковими, не повними та частково недостовірними.
Позивач зазначав, що із додатку № 1 до цього наказу йому стало відомо, що при виплаті грошового забезпечення за час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 11.10.1987 по 12.11.1987, з 11.12.1987 по 11.01.1988, та з 15.02.1988 по 20.03.1988 йому враховано для виплати грошового утримання в кратних розмірах лише 780 год. в подвійному розмірі та 20 год., в трикратному розмірі, час проходження служби в зоні ліквідації аварії на ЧАЕС враховано в днях, а не добах, без врахування постійного перебування в 1-ій зоні небезпеки, зоні особливого контролю, помилково визначена кратність під час перебування на території ЧАЕС, не враховано 24 годинне перебування в м. Чорнобиль в умовах підвищеної радіації та ризику для життя і здоров'я. В додатку до наказу та довідці ф. 122 зазначено, що ОСОБА_1 перебував на посаді радіотелефоніста ВПЧ-6, а не на посаді пожежного.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що йому невірно визначений розмір грошового забезпечення під час ліквідації ним наслідків на Чорнобильській АЕС в частині встановлення кратності доплат, що призвело до виплати коштів у розмірі меншому, ніж встановлено законодавчими актами, діючими у той час. Позивач наголошує, що зазначене впливає на розмір призначення (перерахунку) пенсії і тому просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечувала у зв'язку з тим, що позивачу видано довідку форми № 122 із зазначенням даних про фактичне нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення без порушень діючого на відповідний час законодавства. Представник позивача визнала, що в додатку № 1 до Наказу від 22.04.1988 № 030 дійсно є неточності щодо зазначення посади позивача - радіотелефоніст 6 - ї СВПЧ загону ВПО по охороні ЧПО «Азот», проте, представник позивача наголошувала, що 21.12.2015 позивачеві направлено довідку № 681 зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді пожежного, що відповідає дійсним обставинам служби. На підставі викладеного представник позивача просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позиції сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 4 Закону України від 12.09.1991 № 1543-XII органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.
Згідно із ст. 4 Закону УРСР «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII визначено, що правовою основою діяльності міліції є: Конституція Української РСР, цей Закон, інші законодавчі акти Української РСР, постанови Ради Міністрів Української РСР, рішення місцевих Рад народних депутатів, прийняті у межах їх компетенції, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ Української РСР, а також Конституція СРСР, інші законодавчі акти СРСР, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ СРСР, якщо вони не суперечать Конституції Української РСР, Декларації про державний суверенітет України, та Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку (Закон втратив чинність згідно із Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII).
Розпорядженням Президента України від 07.10.1992 № 157/92-рп затверджено «Положення про Міністерство внутрішніх справ України» (Розпорядження втратило чинність згідно з Указом Президента України від 17.10.2000 № 1138/2000) (далі - Положення № 157/92-рп). Згідно п. 1 Положення № 157/92-рп Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом державної виконавчої влади, керівник якого відповідно до Конституції України входить до складу Кабінету Міністрів України. Міністерство реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, організує і координує діяльність органів внутрішніх справ по боротьбі із злочинністю, охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки.
Пунктом 2 Положення № 157/92-рп передбачено, що МВС України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у спірний період визначалась відповідно до наказів МВС СРСР та МВС УРСР.
Пунктом 1 постанови ЦККПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 «Про умови оплаті праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» (далі - Постанова № 524-156), оголошеної для керівництва та виконання наказом МВС СРСР від 11.05.1986 № 0130 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції», передбачена виплата, зокрема, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, посадових окладів та окладів за спеціальним званням в подвійному розмірі (абз. 1 п. 2 наказу № 0130).
За змістом п. 1 наказу МВС СРСР від 26.05.1986 № 0149 «Про додаткові виплати особовому складу органів і внутрішніх військ МВС СРСР, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» міністрам внутрішніх справ Української РСР, Білоруської РСР, начальнику управління внутрішніх військ МВС СОСР по Українській РСР та Молдавській РСР, командиру 43 конвойної дивізії МВС СРСР дозволено за узгодженням з урядовою комісією по ліквідації аварії проводити у виняткових випадках оплату праці, поширену, зокрема, на виплату грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зайнятих на особливо важливих і відповідальних роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 3 зоні небезпеки - в п'ятикратному розмірі у порівнянні з установленими діючим законодавством нормами, в 2 зоні - у чотирикратному, з 1 зоні - в трикратному розмірі, виходячи з посадових окладів та окладів за спеціальним званням.
Згідно п. 1 вказівки заступника Міністра внутрішніх справ СРСР від 30.05.1986 № 35с «Про порядок виконання наказів МВС СРСР від 11 травня 1986 р. № 0130, від 26 травня 1986 р. № 0149 та від 27 травня 1986 р. № 0152» вказано, що при виплаті відповідно до п. 2 наказу МВС СРСР від 11.05.1986 № 0130 і п. 1 наказу МВС СРСР від 26.05.1986 № 0149 окладів грошового утримання в підвищених (кратних розмірах) в розрахунок приймається оклад по займаній посаді та оклад по військовому або спеціальному званню. При цьому прибавка взамін продовольчого пайка в розмірі 20 крб. на місяць офіцерському складу, процентна надбавка за вислугу років і всі інші надбавки і доплати, які одержуються по місцю основної служби, нараховуються на одинарний оклад.
Із засвідченої у встановленому порядку копії особової справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 під час служби в УВС Черкаського облвиконкому на посаді пожежного ВПЧ-6 загону воєнізованої пожежної охорони ЧВО «Азот» брав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, з 11.10.1987 по 12.11.1987, з 11.12.1987 по 11.01.1988, та з 15.02.1988 по 20.03.1988 (а.с.138-147).
Судом з'ясовано, що позивач 01.10.2015 звернувся до начальника УМВС України в Черкаській області із заявою про надання йому довідки та інших документів (витяги із наказів, посвідчення про відрядження, тощо) про характер служби і розмір грошового утримання під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с.19).
У відповідь на зазначене звернення позивачеві було надано довідку від 21.10.2015 ф.122 № 14/8-4082 УМВС України в Черкаській області, відповідно до якої позивач, перебуваючи на посаді радіотелефоніста 6 - ї СВПЧ загону ВПО по охороні ЧПО «Азот» в званні сержанта внутрішньої служби, брав участь у заходах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності із списком № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (а.с.20).
Також, позивачеві було надано витяг з наказу УВС Черкаського облвиконкому від 22.04.1988 № 030 «Про виплату грошового утримання (заробітної плати) в кратних розмірах співробітникам, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», відповідно до якого наказано виплатити грошове утримання (заробітну плату) співробітникам у кратних розмірах по відповідним зонам небезпеки згідно додатку 1 (а.с.21) та копію додатку № 1 до зазначеного наказу, згідно з яким сержант в/с ОСОБА_1 перебував на посаді радіотелефоніста 6 - ї СВПЧ загону ВПО по охороні ЧПО «Азот». Ніс службу в зоні ЧАЕС з 11.10.1987 по 12.11.1987, з 11.12.1987 по 11.01.1988 та з 15.02.1988 по 20.03.1988, в тому числі час за який виплачується кратні оклади: в двохкратному розмірі - 780 годин, в трьохкратному розмірі - 20 годин (а.с.22).
01.11.2015 позивач звернувся до начальника УМВС України в Черкаській області із заявою про надання довідки про участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, із зазначенням нормативних документів та підстав, що на думку позивача повинні бути враховані при наданні довідки про характер служби і розмір грошового забезпечення під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с.23-24).
13.11.2015 позивач звернувся до т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області з заявою про надання копій його послужного списку (а.с.25).
24.11.2015 за № 1/Л-3 позивачеві направлено засвідчену копію послужного списку, відповідно до якого позивач з 01.07.1987 по 01.09.1988 перебував на посаді пожежного 6 - ї СВПЧ загону ВПО по охороні ЧПО «Азот» (а.с.27).
21.12.2015 позивачеві направлено відповідь № 12/Л-113, згідно якої повідомлено, що відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 працівникам підприємств, які були безпосередньо розташовані зонах (1 та 2 зони), виплачувалась зарплата (грошове забезпечення) відповідно у кратності 5 та 3, а особам, що відряджені у ці зони - у кратності 4 та 2. Тому правові підстави для врахування позивачеві у довідку про грошове забезпечення кратності 5 та 3 відсутні (а.с.28). Також надано довідку від 21.12.2015 № 681 про грошове забезпечення одержане за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках по формі, що затверджено Наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 536 (а.с.29-30).
Відповідно до довідки від 21.12.2015 № 681 зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді пожежного.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у додатку № 1 до наказу від 22.04.1988 № 030 невірно зазначено посаду ОСОБА_1 - радіотелефоніст 6 - ї СВПЧ загону ВПО по охороні ЧПО «Азот», оскільки фактично позивач проходив службу на посаді пожежного 6 - ї СВПЧ загону ВПО по охороні ЧПО «Азот», що підтверджується копією послужного списку (а.с.27), довідкою від 21.12.2015 № 681 (а.с.29-30), та поясненнями представника відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області внести зміни до п. 1 додатку № 1 до наказу № 030 від 22.04.1988, із зазначенням посади - пожежний належить задовольнити.
Крім того, суд зазначає, що розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс «Про виділення Міненерго СРСР додаткових фондів заробітної плати» з метою прискорення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС передбачалося за погодженням з головою Урядової комісії проводити у виключних випадках оплату праці робітників, зайнятих на роботах в зонах небезпеки в наступній кратності: у III зоні - 5, II - 4, у I зоні - 3.
Отже, чинним на час перебування позивачем на вказаній території законодавством передбачалося два види оплати праці військовослужбовцям, які залучались до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: у подвійному розмірі - у разі виконання службових обов'язків в зоні Чорнобильської АЕС та в подальшому у кратному розмірі - у виключних випадках при оплаті праці військовослужбовців, зайнятих на роботах в зонах небезпеки за рішенням Урядової комісії.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачу виплачувалось грошове забезпечення у кратному розмірі за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зонах небезпеки. Натомість позивачем жодних письмових доказів щодо порушення застосування кратності під час виплати грошового забезпечення суду не надано.
Таким чином у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області внести зміни до наказу № 030 від 22.04.1988, п. 1 додатку № 1 до наказу № 030 від 22.04.1988, із зазначенням часу та характеру служби під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи робочого часу та кратності: до 01.03.1988 - 620 год., кратність « 3», після 01.03.1988 - 160 год., кратність « 2», 20 год., кратність « 5» та часу перебування у резерві в стані бойової готовності: до 01.03.1988 1280 год., кратність « 3» після 01.03.1988 - 320 год. кратність « 2» та видати довідку ОСОБА_1 ф. 122 за період з 11.10.1987 по 12.11.1987, з 11.12.1987 по 11.01.1988, та з 15.02.1988 по 20.02.1988, за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988 належить відмовити.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача провести перерахунок його грошового утримання за періоди за період з 11.10.1987 по 12.11.1987, з 11.12.1987 по 11.01.1988, та з 15.02.1988 по 20.02.1988 та видати довідку про грошове утримання за ці періоди із зазначенням: грошового утримання (заробітну плату) за основним місцем служби; подвійної оплати грошового утримання (заробітної плати) за час служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; грошове утримання (заробітну плату) за перебування у III, ІІ, І зонах небезпеки 30-ти кілометровій зоні відчуження та зоні особливого контролю у 5-кратному, 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірах відповідно: до 01.03.1988 - 620 год., кратність « 3», після 01.03.1988 - 160 год., кратність « 2», 20 год., кратність « 5» та часу перебування у резерві в стані бойової готовності: до 01.03.1988 1280 год., кратність « 3» після 01.03.1988 320 год. кратність « 2»; грошове утримання (заробітну плату) за підвищеними на 15% в м. Чорнобиль, та на 25 % окладами на Чорнобильській АЕС в залежності від складності і терміновості робіт в зоні ліквідації аварії на ЧАЕС; підвищеного на 100 % грошового утримання (заробітної плати) за обслуговування пожежної техніки; подвійної оплати грошового утримання (заробітної плати) за службу у вихідні та святкові дні; підвищеної оплати грошового утримання (заробітної плати) за службу у понаднормовий час; підвищеної оплати грошового утримання (заробітної плати) за службу в нічний час; підвищеної оплати грошового утримання (заробітної плати) за перебування у резерві в стані бойової готовності; премії в розмірі 60 % на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади, без виплати грошового забезпечення, для перерахунку пенсії суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 1 постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 №153/10-43 працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах з усунення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, винагороди і заохочення нараховуються відповідно до діючих положень.
Згідно із листом від 13.04.2001 №03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986 - 1990 роках осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» Міністерством праці та соціальної політики України роз'яснено, що згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 №153/10-43, премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась згідно з діючими на підприємстві системами преміювання.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що якщо до поїздки працівника в зону відчуження або після повернення премія йому нараховувалась за період виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, премія також повинна була бути нарахована в розмірах, визначених діючим на той час на підприємстві положенням про преміювання.
За приписами підпункту 4 п. 1 Постанови Ради міністрів УРСР і Української республіканської ради профспілок від 10.06.1986 №207 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища» встановлено працівникам підприємств, організацій та установ, що виконуюють роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та запобігання забруденню навколишнього середовища, додаткову оплату праці за роботу в нічний час в розмірі 35% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час та максимальний розмір премії 60% тарифної ставки місячного окладу.
Відповідно до п. 1 Постанови №524-156 керівникам підприємств та організацій надано право здійснювати оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з підвищеними до 100% тарифними ставками та посадовим окладом.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями треба розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З аналізу положень наведених норми, судом встановлено, що зазначеними нормами визначено право роботодавця, а не обов'язок здійснювати такі доплати з урахуванням максимального граничного їх розміру (а саме до 60% і до 100%,) відповідно до затвердженого положення. Суд зазначає, що відповідного положення про преміювання під час розгляду справи не надано.
Відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 №П-278/10 визначено, що з огляду на вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З огляду на викладене, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначений законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Суд наголошує, що виплата зазначених премій та надбавок є виключними дискреційними повноваженнями роботодавця.
Нарахування грошового забезпечення у період виконання позивачем заходів з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснювалося згідно з Положенням про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженим наказом МВС СРСР від 19.03.1984 № 090 (далі-Положення № 090).
За приписами п. 12 Положення № 090 визначено, що винагорода за понаднормову роботу, а також додаткову винагороду за роботу у дні відпочинку та святкові дні особам рядового та керівного складу не виплачується за винятком особливих випадків, передбачених наказами МВС СРСР на підставі спеціальних рішень Уряду СРСР.
Згідно із п. 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 23.10.1973 №778 (далі-Положення № 778), для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, встановлюється ненормований робочий час.
Враховуючи, що накази про преміювання ОСОБА_1 у визначених ним у позовній заяві розмірах не видавалися, бездіяльність у цій частині не оскаржувалася, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача перерахувати позивачу без фактичної виплати грошового утримання за службу у вихідні і святкові дні та у понаднормовий час належить відмовити.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 14, 86, 94, 118, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області внести зміни до додатку № 1 наказу управління внутрішніх справ Черкаського облвиконкому № 030 від 22.04.1988 в частині зазначення посади ОСОБА_1 з «радіотелефоніста 6 - ї СВПЧ загону ВПО по охороні ЧПО «Азот» на «пожежного 6 - ї СВПЧ загону ВПО по охороні ЧПО «Азот».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Рідзель
Постанова складена у повному обсязі 22.02.2016.