Справа № 159/6260/15-к Провадження №11-кп/773/108/16 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України Доповідач: ОСОБА_2
22 лютого 2016 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого -судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12015030110001241 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2015 року,
Даним вироком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець с. Сераховичі, Старовижівського району Волинської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючий, неодружений, з середньою спеціальною освітою, раніше судимий:
- 20.03.2014 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 гривень;
засуджений за :
- ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
- ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.
У відповідності до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, ОСОБА_10 приєднано не відбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 20.03.2014 року у виді штрафу в розмірі 1000 грн., та остаточно визначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців та штрафу в розмірі 1000 грн.
Строк відбування покарання ОСОБА_10 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_10 визнаний винним в тому, що він, з метою заволодіння чужим майном:
- на початку вересня 2015 року та 17.09.2015 року, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , яку він винаймав, повторно таємно викрав відповідно - з газової колонки підігріву води мідний теплообмінник вартістю 700 грн. та холодильник марки «Whirlpool» вартістю 4000 грн., які належали потерпілому ОСОБА_11 ;
- 05 жовтня 2015 року, близько 19 години, знаходячись в приміщенні котельні ТЧ-7 по вул. Ветеранів в м. Ковелі, шляхом обману під приводом термінової поїздки повторно заволодів належним потерпілому ОСОБА_7 велосипедом іноземного виробництва вартістю 750 грн.;
якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
У поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , не оспорюючи доведеності вини та правильність кваліфікації дій свого підзахисного, в той же час вважає призначене йому покарання надто суворим. В обгрунтування зазначає, що суд при призначенні покарання ОСОБА_10 не врахував всіх обставин, які його пом'якшують, зокрема визнання ним вини, щире каяття у вчиненому, відшкодування потерпілим шкоди, а також думку останніх, які не наполягали на суворому покаранні і не мали до обвинуваченого будь - яких претензій. Також вказує, що суд безпідставно при повторності вчиненого ОСОБА_10 злочину визнав рецидив, як обставину, що обтяжує його покарання, а тому просить виключити із вироку дану обтяжуючу обставину.
У зв'язку з цим просить вирок суду в частині призначеного ОСОБА_10 покарання змінити, і призначити останньому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисників, потерпілого ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги лише в частині виключення з об'єму обвинувачення ОСОБА_10 обтяжуючої обставини - рецидиву злочинів, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що остання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за вказаних у вироку обставинах, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими у ході судового засідання доказами, які ніким не оспорюються і яким суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України.
Твердження захисника про те, що суд безпідставно послався на рецидив злочинів, як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 апеляційний суд вважає обгрунтованими.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.19 постанови «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки'від 4 червня 2010 року №7, якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом ч. 4 ст. 67 КК України, як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.
Як вбачається з вироку суду ОСОБА_10 був раніше судимий за крадіжку чужого майна, судимість за яку у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на початку вересня 2015 року знову скоїв крадіжку чужого майна, яка була кваліфікована за ознакою вчинення її повторно.
Оскільки повторність вже була врахована судом, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, тому посилання суду в мотивувальні частині вироку на рецидив злочинів, як на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_10 підлягає виключенню.
Доводи ж захисника про неврахування судом при призначенні ОСОБА_12 покарання всіх обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, зокрема визнання ним вини, щире каяття у вчиненому, повне відшкодування потерпілим завданої шкоди, а також думки останніх, які просили суворо його не карати - є безпідставними, оскільки, як вбачається з вироку всі ці обставини були відомі суду, зазначені у вироку та враховані при призначенні обвинуваченому покарання.
В той же час, не зважаючи на зменшення об'єму обвинувачення, апеляційний суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_10 судом призначено у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, у зв'язку з чим не знаходить підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання, а тому керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2015 року щодо ОСОБА_10 змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання на обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого - рецидив злочинів.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому її копії.
Головуючий:
Судді: