Справа № 161/19601/15-к
Провадження № 1-кп/161/90/16
22 лютого 2016 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015030010003806 від 07 грудня 2015 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька Волинської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працює, раніше судимого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2015 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 грудня 2015 року покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. замінено на покарання у виді громадських робіт строком на 50 годин,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , 05 грудня 2015 року, близько 18 год. 00 хв., перебуваючи в кімнаті вахтера, що знаходиться на першому поверсі гуртожитку ВАТ "Гнідавський цукровий завод" по вул. Ландау, буд. 1 в м. Луцьку Волинської області, повторно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, таємно викрав з жіночої сумки мобільний телефон марки "SANYI", моделі "N720", вартістю 1600 грн., з чохлом, вартістю 50 грн., в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора "МТС", вартістю 10 грн., на рахунку якої були кошти в розмірі 62 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 1722 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та не оспорюючи обставин, місця і часу, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого йому обвинувачення показав, що він дійсно, 05 грудня 2015 року, близько 18 год. 00 хв., перебуваючи в кімнаті вахтера на першому поверсі гуртожитку ВАТ "Гнідавський цукровий завод" по вул. Ландау, буд. 1 в м.Луцьку, таємно викрав з жіночої сумки, яка знаходилася на стільці мобільний телефон марки "SANYI" із сім-карткою мобільного оператора "МТС" та чохлом до телефону. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні умисних протиправних дій, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, та кваліфікує його дії, як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про його особу та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд не вбачає.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд також бере до уваги думку потерпілої ОСОБА_4 , яка не наполягає на його суворому покаранні, вказуючи про відсутність претензій майнового та морального характеру щодо нього.
З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, в межах санкції частини статті, за якою його засуджується у виді арешту, яке не можливе без ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів, так і іншими особами.
У відповідності до вимог ст.ст. 100, 122 КПК України суд вирішує долю речових доказів та приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення товарознавчої експертизи, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді арешту на строк 5 (п'ять) місяців.
Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов'язання.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Речові докази: мобільний телефон марки "SANYI", моделі "N720" з чохлом - повернути потерпілій ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи в сумі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 28 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1