Справа № 161/1832/16-к
Провадження № 1-кп/161/200/16
м. Луцьк 22 лютого 2016 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016030010000172, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 12.02.2016 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька Волинської області, українця, гр.України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 14.01.2016 близько 19.00 год., керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Фольксваген Гольф», р.н. НОМЕР_1 , по вул. Гордіюк в напрямку пр. Соборності зі сторони вул. Конякіна м. Луцька, зі швидкістю близько 30 км/год., в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 12.3, 18.1, 19.3 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, при засліпленні фар зустрічним транспортним засобом, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_4 , яка здійснювала перехід проїзної частини по нерегульованому пішохідному переході з ліва на право відносно руху транспортного засобу, внаслідок чого здійснив на неї наїзд.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді масивного синця в ділянці правої нижньої кінцівки з підшкірною гематомою в ділянці правого стегна, синців в ділянка правої та лівої нижніх кінцівок, проекції лівого плечового суглобу, садно на лобній ділянці голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи №140 від 05.02.2016 за ступенем тяжкості, зокрема, масивний синець в ділянці правої нижньої кінцівки з підшкірною гематомою в ділянці правого стегна,відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 21 доби, решта тілесних ушкоджень, за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 2.3 (б), 12.3, 18.1, 19.3 Правил дорожнього руху України.
Так, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну.
В порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
В порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України,наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість та не зупинилась, щоб дати дорогу пішоходу.
В порушення вимог п.19.3 Правил дорожнього руху України, при погіршенні видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, не зменшив швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а при засліпленні - не зупинився, не змінюючи смуги руху, і не увімкнув аварійну світлову сигналізацію.
Обвинувачений ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винним у вчиненні даного кримінального правопорушення та повністю підтвердив фактичні обставини справи. У вчиненому щиро розкаявся.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений та потерпіла, кожен зокрема, заявили клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, в зв'язку з їх примиренням, оскільки в скоєному він / ОСОБА_5 / щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдані збитки, кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії невеликої тяжкості, завдана ним шкода потерпілій повністю відшкодована.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, думку прокурора, який не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження, думку потерпілої, яка підтримала клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, ствердивши про примирення між нею та обвинуваченим ОСОБА_5 , повне відшкодування завданих збитків, дослідивши матеріали у кримінальному провадженні №12016030010000172, суд прийшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та закриття кримінального провадження.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 285 ч.1 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 46 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч.3 п.2, ч.4 п.5 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» - такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Зважаючи на те, що обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив злочин, що відноситься до категорії невеликої тяжкості, вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, завдана ним шкода потерпілій повністю відшкодована, остання просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з їх примиренням, тому суд вважає за можливе, у відповідності до ст.46 КК України та ч.3 ст.288 КПК України, звільнити його від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити за належністю законному володільцеві.
Керуючись ст.ст. 285, 286, 288 КПК України, на підставі ст. 46 КК України, суд,
Кримінальне провадження №12016030010000172 відносно ОСОБА_5 закрити, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, на підставі ст.46 КК України, та звільнити його від кримінальної відповідальності.
Речові докази: транспортний засіб марки «Фольксваген Гольф», р.н. НОМЕР_1 , що переданий на зберігання обвинуваченому - залишити за належністю законному володільцю ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області, шляхом її подання через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом семи днів з дня її оголошення.