Справа № 161/2059/16-ц
Провадження № 2/161/1567/16
про залишення позову без руху
19 лютого 2016 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме при зверненні із заявою до суду позивачем не сплачено судовий збір.
В позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору відповідно до ч.2 п.5 постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року №5 «Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист право споживачів».
Відповідно ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
З преамбули ЗУ «Про захист прав споживачів» вбачається, що даний Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно ст. 1-1 ЗУ «Про захист прав споживачів » цей закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Аналізуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що на дані спірні відносини не розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів», а тому позивачу слід сплатити судовий збір.
Отже, згідно вимог ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції станом на 01.09.2015 року), за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі, що становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01.01.2016 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1378 грн.
Таким чином позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 551,20 грн. та долучити до позовної заяви відповідний документ, що свідчить про сплату судового збору.
(Реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів УДКСУ у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009628, банк отримувача ГУДКСУ у Волинській області, Код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача 31214206700002, код класифікації доходів бюджету 22030001).
З врахуванням викладеного та відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо позивач у встановлений строк виконає, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Луцького міськрайонного суду ОСОБА_3