Справа№ 161/2241/15-а
Номер провадження: 2-ар/161/2/16
25 січня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Крупінської С.С.
при секретарі Бакай Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку про визнання відмови неправомірною та про зобов'язання вчинити дії,-
Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку звернулося в суд із заявою про роз'яснення постанови Луцького міськрайонного суду від 05.03.2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку про визнання відмови неправомірною та про зобов'язання вчинити дії.
Заяву обґрунтовує тим, що 05.03.2015 року постановою Луцького міськрайонного суду адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» із заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та компенсації за невикористану відпустку, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 19.11.2014 року з урахуванням виплачених сум, яку Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 року залишено без мін.
При виконання постанови суду виникли труднощі в тлумаченні постанови.
У зв'язку з наведеним заявник просив роз'яснити, яку редакцію Закону України «Про державну службу» необхідно застосовувати при проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії, редакцію Закону, яка діяла на день призначення пенсії чи редакцію Закону, яка діяла на день винесення постанови Луцьким міськрайонним судом.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, а подали до суду заяви про розгляд роз'яснення у їх відсутності.
Відповідно до положень частини 1 статті 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На день ухвалення постанови була чинною редакція ст. 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», відповідно до якої пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, суд вважає, що відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 призначено пенсію до прийняття Закону № 1166-VII то при її перерахунку застосуванню підлягає ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на момент виникнення у нього права на пенсію (15.10.2010 року).
Враховуючи наведені обставини суд приходить до висновку, що заяву управління Пенсійного фонду України у місті луцьку слід задовольнити.
Керуючись ст. 170 КАС України, суд,-
Заяву задовольнити.
Роз'яснити управлінню Пенсійного фонду України в м. Луцьку, що при проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 слід застосувати ст. 37 Закону України «Про державну службу» що діяла на момент призначення йому пенсії станом на 15.10.2010 року в розмірі 84% з врахуванням інших виплат.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її отримання.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Луцького міськрайонного суду Крупінська С.С.