Справа № 161/3086/15-ц
Провадження № 2-п/161/15/16
25 січня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Бакай Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення.
В заяві просить суд скасувати заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 30.04.2015 року по вищевказаній цивільній справі оскільки, воно ухвалено з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності. Представник позивача надала суду заперечення щодо поданої до суду заяви.
Оцінивши та дослідивши представлені докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.
30 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення ухвалено заочне рішення.
Згідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Вказана вище стаття передбачає сукупність двох обставин для скасування заочного рішення суду, поважність причин неявки в судове засідання та наявність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 про судове засідання належним чином була повідомлена судом про день та час його розгляду, однак, кореспонденцію не отримувала і вона повернута за терміном зберігання поштовим відділенням, що свідчить про недобросовісне користування належними їй процесуальними правами, а тому її виклик було здійснено до суду через оголошення у пресі.
В поданій до суду заяві про перегляд заочного рішення заявник зазначає, що прийняте рішення порушує права її малолітньої дитини ОСОБА_2, судом не було заслухано думку представника служби у справах дітей щодо можливості виселення малолітньої особи без надання іншого житлового приміщення, не враховано те, що дане житло придбане не за рахунок кредитних коштів, а тому виселення мешканців не можливе без надання іншого житлового приміщення.
Однак, судом при вирішенні позову перевірялись зазначені в заяві обставини. Так судом було встановлено, що відповідно п. 8.1 кредитного договору № VOY0GK0000000010 від 14.03.2008 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 65 000,00 доларів США на придбання нерухомості, в забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором, між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 14.03.2008 року було укладено договір іпотеки б/н, згідно з умовами якого, відповідач надав в іпотеку нерухоме майно а саме: квартиру № 60 загальною площею 74,10 кв.м., яка розташована за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, 32б. Дана обставин спростовує доводи заявника про те, що спірне житлове приміщення було придбане не за рахунок кредитних коштів.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 09 квітня 2013 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VOY0GK0000000010 від 14.03.2008 року в розмірі 145972,08 доларів США, що по курсу НБУ становить 1166316 грн. 92 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру № 60 загальною площею 74,10 кв.м., яка розташована за адресою: пр. Соборності, будинок 32б, м. Луцьк шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», тобто на момент ухвалення рішення по справі про звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 не були зареєстровані в даному житловому приміщенні, їх реєстрація проведена 13 вересня 2013 року без погодження з банком. Крім того, при розгляді справи служба у справах дітей Луцької міської ради була залучена до участі у розгляді справи в якості третьої особи.
А тому, докази, на які посилаються заявник у своїй заяві, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були предметом оцінки судом, який ухвалив рішення.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю підстав для скасування заочного рішення суду від 30 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська