18 лютого 2016 року м. Київ К/800/28932/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області до Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» про стягнення боргу з відшкодування пільгових пенсій, -
Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області (далі - УПФ) пред'явило позов до Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП «ДГІСГ Північного Сходу НААН України») про стягнення з ДП «ДГІСГ Північного Сходу НААН України» на його користь 2860 грн. 21 коп. боргу з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржники оскаржили їх.
У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просять рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
ДП «ДГІСГ Північного Сходу НААН України» зареєстровано юридичною особою 21 лютого 2003 року та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Відповідно до копії довідки Сумської ОДПІ від 26 лютого 2014 року за № 1800/10/18-15-15-045 ДП «ДГІСГ Північного Сходу НААН України» є платником фіксованого сільськогосподарського податку в 2014 році.
УПФ надіслав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за лютий 2015 року, що складає в загальному розмірі 9808 грн. 75 коп.
12 лютого 2015 року наказом №11-АГ доручено головному бухгалтеру відшкодувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах УПФ за лютий 2015 р. в сумі 6948,54 грн., в тому числі: ОСОБА_4 - 1038,46 грн.; ОСОБА_5 - 1434,11 грн.; ОСОБА_6 - 507,26 грн.; ОСОБА_7 - 536,45 грн. та ОСОБА_8 по 1716,13 грн. за січень та лютий 2015 р.
13 лютого 2015 року відповідачем перераховані кошти УПФУ у Сумському районі за платежем: відшкодування суми витрат на виплату пенсій за лютий 2015 р. в загальному розмірі 6948,54 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 238 від 13 лютого 2015 року.
Відповідно до протоколу від 20 січня 2015 року УПФ нараховано ОСОБА_8 пенсію за листопад-грудень 2014 року та січень 2015 року в загальному розмірі 4506,05 грн.
Вважаючи, що відповідач не відшкодував УПФ у передбачений законом строк витрати на виплату та доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 за лютий 2015 року у розмірі 2860,21 грн., УПФ звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивача було звільнено від сплати пільгових пенсій за листопад - грудень 2014 року, зокрема, ОСОБА_8 в загальному розмірі 2860,21 грн., яку УПФ включило до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за лютий 2015 року.
Суд апеляційної інстанції із цими висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2015 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1 розділу 2 Інструкції, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок і єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру є платниками страхових внесків.
Згідно розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року за № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71).
Законом № 71 передбачено фактичне скорочення кількості податків. Відповідно до податкової реформи такий спеціальний режим оподаткування як фіксований сільськогосподарський податок переноситься в єдиний податок шляхом введення окремої (четвертої) групи платників єдиного податку - сільськогосподарських товаровиробників.
Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на 01 січня 2015) до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відносяться сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Як вбачається із матеріалів справи у 2014 році ДП «ДГІСГ Північного Сходу НААН України» знаходилось на фіксованому сільськогосподарському податку відповідно до довідки Сумської ОДПІ від 26 лютого 2014 року за № 1800/10/18-15-15-045, а Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» набрав чинності 01 січня 2015 року.
Матеріалами справи підтверджено, що підприємством, відповідно до направлених розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій УПФ за січень та лютий 2015 року, встановлену суму сплачено в повному обсязі.
Щодо суми боргу в розмірі 2860,21 грн., яка зазначена в адміністративному позові, ця сума була нарахована за 20 днів листопада та грудень 2014 року, тобто за той період, коли підприємство знаходилося на фіксованому сільськогосподарському податку і відповідно до чинного на той час пенсійного законодавства було звільнено від сплати пільгових пенсій.
Враховую вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального права та прийшли до правильного висновку про відмову УПФ в задоволенні вимог про стягнення з ДП «ДГІСГ Північного Сходу НААН України» на його користь 2860 грн. 21 коп. боргу з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, оскільки у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування витрат УПФ на виплату і доставку пільгових пенсій.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Оскільки, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: