Справа № 523/20925/14-к
1-кп/523/83/16
Іменем України
15.02.2016 року м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
адвоката-захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса обвинувальний акт разом із долученими до нього документами по матеріалам кримінального провадження №12014160490003615 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, маючого середню освіту, перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, 2014 та 2009 року народження, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не маючого судимостей,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.121 ч.1, 121 ч.2 КК України,
02.08.2014 року в проміжок часу між 01 годиною 00 хвилин та 03 годиною 00 хвилин, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул.Лиманна №170, корпус 2 (санаторій «Куяльник») ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою помсти за свого товариша ОСОБА_8 , маючи намір на нанесення тілесних ушкоджень раніше не знайомим йому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прослідував за останніми, та наздогнавши їх, вступив з останніми в словесний конфлікт. В ході даного конфлікту ОСОБА_7 зрозумів, що не зможе без будь-яких допоміжних засобів подолати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. У зв'язку з чим, ОСОБА_7 побіг до бойлерної №2, яка розташована поряд з місцем події, де забігши в приміщення даної бойлерної взяв до рук полімерну трубу білого кольору довжиною 90,5 см та діаметром 5 см з метою нанесення останньою тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , після чого повернувся на місце, де на той час перебували останні.
Реалізуючи свій злочинний намір та маючи при цьому в обох руках вищевказану трубу, ОСОБА_7 почав наносити удари ОСОБА_9 , який на той час перебував у положенні спиною до ОСОБА_7 , в область тильної сторони голови та ОСОБА_10 по обличчю та тильній стороні голови.
Після скоєння даного кримінального правопорушення ОСОБА_7 з місця події зник в невідомому напрямку.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 помер на місці події, а ОСОБА_10 було госпіталізовано до КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» з діагнозом: відкрита черепно-мозкова травма, забій, перелом черепа, перелом нижньої щелепи.
В результаті протиправних дій ОСОБА_7 у ОСОБА_9 згідно висновку експерта № 409-2598/2014 від 25.09.2014 виявлені наступні пошкодження:
а) дві забійні рани голови (рана №1 і №2);
б) забійна рана верхньої губи (рана №3), травматична екстракція першого зуба на нижній щелепі зліва;
в) садно обличчя, правого ліктьового суглоба, синець лівого передпліччя.
Ушкодження у вигляді забитих ран голови виходячи з морфології (нерівні, розтрощені, вкриті саднами краю, тупі кінці), а також даних медико- криміналістичного дослідження, могли утворитися від дії тупого травмуючого предмета дугоподібної форми.
Ушкодження у вигляді забитої рани верхньої губи, садна, синці утворилися від дії тупого предмета (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) пошкодження не відобразилися.
Всі пошкодження виходячи з морфології і ступеня виразності клітинної реакції, встановленої при судово-гістологічному дослідженні (без вираженої перифокальної клітинної реакції) заподіяні за хвилини до смерті, таким чином, послідовність заподіяння ушкоджень встановити не представляється можливим.
Пошкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_9 у вигляді садна обличчя, правого ліктьового суглоба, синця лівого передпліччя при звичайному своєму плині мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів, і за цим критерієм згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 р.) мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Пошкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_9 у вигляді забитих ран голови і верхньої губи (рани № 1, 2, 3), травматичною екстракції першого зуба нижньої щелепи в сукупності були небезпечними для життя, і за цим критерієм згідно п.2.1.1.а 2.1.3.у «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 р.) мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_9 перебуває в прямому причинному зв'язку з вищезазначеною травмою у вигляді забитої рани верхньої губи (рана №3), травматичною екстракції першого зуба на нижній щелепі зліва. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 з'явилася аспірація крові, на що вказують наступні морфологічні ознаки і дані гістологічного дослідження: в ротовій порожнині велика кількість рідкої крові в дихальних шляхах помірна кількість рідкої крові в альвеолах зерниста еритроцитарна маса.
Смерть ОСОБА_9 могла настати 02.08.2014 року в проміжок часу з 00 годин 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин.
Наявність відносно масивних забитих ран голови (№№ 1, 2) виявлених на трупі ОСОБА_9 не виключає виникнення струсу головного мозку (яке не має морфологічних проявів) і втрати свідомості відразу після отримання даних ран, при цьому можливість здійснення яких-небудь активних дій втрачається.
Враховуючи масивність і різнобічну локалізацію ушкоджень на трупі ОСОБА_9 малоймовірно їх утворення при падінні з висоти власного зросту».
Разом з тим, синець задньої поверхні лівого передпліччя міг бути отриманий при самозахисті.
В результаті протиправних дій ОСОБА_7 у ОСОБА_10 згідно висновку експерта № 2892 від 20.10.2014 року виявлені наступні пошкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку легкого ступеня, закритий перелом лівої тім'яної кістки з переходом на основу черепа, забій (проявився набряком) м'яких тканин тім'яної області ліворуч; закритий перелом нижньої щелепи зліва, забійна рана підборіддя.
Зазначені тілесні пошкодження утворилися від дії тупих предметів незадовго до надходження ОСОБА_10 в стаціонар, і таким чином, могли бути заподіяні 02.08.2014 року.
Закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку легкого ступеня, закритий перелом лівої тім'яної кістки з переходом на основу черепа, забій (проявився набряком) м'яких тканин тім'яної області зліва, згідно п. 2.1.3 «б», «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, закритий перелом нижньої щелепи зліва і забійна рана підборіддя не були небезпечними для життя, а тягнуть тривалий розлад здоров'я строком понад трьох тижнів (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених в обвинувальному акті від 25.12.2014 року обставин фактично визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, не оспорював обставин скоєння кримінального правопорушення, та пояснив, що дійсно 02.08.2014 року, перебуваючи в санаторії «Куяльник», між ним та раніше невідомими йому двома чоловіками, як в послідуючому виявилось ОСОБА_10 і ОСОБА_9 виник конфлікт, причиною якого стала попередня бійка між вказаними особами та його кумом, ОСОБА_8 . Вищевказаний конфлікт, який виник між ним та ОСОБА_10 і ОСОБА_9 в послідуючому переріс у бійку, в ході якої він за допомогою пластикової труби, яку взяв у бойлерній, наніс останнім удари по різним частинам тіла. В подальшому вказану трубу він заніс назад до бойлерної, а сам повернувся до бару. Однак, зауважив, що не думав, що трубою можливо було вбити людину, та не мав наміру позбавляти життя ОСОБА_9 . Наполягаючи на тому, що щиро шкодує про скоєне.
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, крім визнання своєї вини, об'єктивно доведена та повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по матеріалам кримінального провадження:
-показами свідка ОСОБА_8 , який будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив факт скоєння ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та пояснив, що дійсно 02.08.2014 року в нього виникла сварка із раніше невідомими йому двома чоловіками, як послідуючому виявилось ними були ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , про що він розповів своєму знайомому ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_7 побіг до вищевказаних чоловіків, між ними сталася бійка, в ході якої ОСОБА_7 наносив їм удари. Однак, чим саме та куди саме він не бачив. Після чого один із вищезазначених чоловіків приліг, а інший присів. Підійшовши до чоловіка, що лежав на землі, він побачив, що той був ще живий. Куди в цей час подівся ОСОБА_7 йому невідомо;
-показами свідка ОСОБА_11 , який будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що тієї ночі, а саме 02.08.2014 року, він працював в охороні в санаторії «Куяльник». Близько 03 години із телефонного дзвінка адміністрації він дізнався, що біля корпусу санаторію лежить людина. Після чого він прибув на місце, де побачив раніше невідомого йому чоловіка, який лежав на тротуарі, лице було в крові та «хрипів», після чого він викликав швидку медичну допомогу. Крім того, вказав, що там також знаходився і інший невідомий йому чоловік, у якого була кров на підборідді. Однак, останній пояснив, що нічого не пам'ятає, оскільки був у стані алкогольного сп'яніння. В послідуючому стало відомо, що чоловік, який лежав на тротуарі помер;
-показами свідка ОСОБА_12 , який будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що тієї ночі він знаходився на своєму робочому місці в бойлерній санаторію «Куяльник», близько 02 години ночі до нього забіг його знайомий ОСОБА_7 , сказав, що «кума Василя б'ють», схопив пластикову трубу та вибіг. Після чого по сплину хвилин 15-20 ОСОБА_7 прибіг знову з трубою, помив її, залишив, а сам зник. В послідуючому йому стало відомо, що сталося, та прийшовши на місце пригоди там уже була медична допомога;
-показами свідка ОСОБА_13 , який будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що після 24 години вони із знайомими поверталися з дня народження йшли за сигаретами, та біля бару бачили бійку, однак не звернули сильної уваги. В послідуючому, коли вже поверталися назад, вони побачили, що лежало тіло якоїсь людини. Спочатку вони подумали, що чоловік перебував в стані сп'яніння, однак той «захрипів». Після чого викликали медичну допомогу та міліцію. Крім того, вказав, що на місці пригоди також знаходився інший раніше не відомий йому чоловік, який був теж побитий.
-показами свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні пояснила, що з 1 на 2 серпня 2014 року вони святкували день народження. Через певний час вони із знайомими пішли за сигаретами, де по дорозі бачили як двоє чи троє раніше невідомих їй чоловіків голосно спілкувалися. В послідуючому повертаючись уже назад біля 2-го корпусу, вона побачила невідомих їй чоловіків, один із яких лежав на землі, а інший сидів на лавці. Після чого була викликана швидка допомога та охорона, покликали також медсестру, яка намагалася врятувати чоловіка, що лежав на землі;
-показами свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що її цивільний чоловік ОСОБА_7 пішов до бару за цигарками, повернувшись зі слів останнього їй стало відомо, що він в барі із кимось побився, заступившись за свого кума ОСОБА_8 . Впослідуючому вона дізналася, що один із потерпілих помер. Однак, більш детальніше їй нічого не відомо;
-показами свідка ОСОБА_16 , яка в судовому засіданні пояснила, що зі слів свого сина, ОСОБА_7 , їй стало відомо, що він з кимось побився, оскільки захищав ОСОБА_8 , якого били троє, той не міг сам впоратися, тому син втрутився, та намагався йому допомогти. Однак, подробиць більше ніяких не розповідав. Крім того, позитивно характеризувала свого сина ОСОБА_7 .
Також, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, повністю підтверджується наступними оголошеними і дослідженими в судовому засіданні доказами по матеріалам кримінального провадження, наданими стороною звинувачення:
-протоколами огляду місця події від 02.08.2014 року, щодо місця скоєних ОСОБА_7 кримінальних правопорушень;
-постановою про прилучення речових доказів від 17.10.2014 року, відповідно до якої речі, а саме: шорти сірого кольору, футболку білого кольору, шорти голубого кольору, пляжні тапочки та відрізок пластикової труби білого кольору прилучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів;
-висновком експерта №732 від 09.09.2014 року/01.10.2014 року, відповідно до якого по результатам досліджень та груповим характеристикам під експертних, не виключається можливість походження крові на вказаних речових доказах від потерпілого ОСОБА_9 ;
-висновком експерта № 409-2598/2014 від 25.09.2014 року при дослідженні трупу ОСОБА_9 виявлені наступні пошкодження: а) дві забійні рани голови (рана №1 і №2); б) забійна рана верхньої губи (рана №3), травматична екстракція першого зуба на нижній щелепі зліва; в) садно обличчя, правого ліктьового суглоба, синець лівого передпліччя. Ушкодження у вигляді забитих ран голови виходячи з морфології (нерівні, розтрощені, вкриті саднами краю, тупі кінці), а також даних медико-криміналістичного дослідження, могли утворитися від дії тупого травмуючого предмета дугоподібної форми. Ушкодження у вигляді забитої рани верхньої губи, садна, синці утворилися від дії тупого предмета (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) пошкодження не відобразилися. Всі пошкодження виходячи з морфології і ступеня виразності клітинної реакції, встановленої при судово-гістологічному дослідженні (без вираженої перифокальної клітинної реакції) заподіяні за хвилини до смерті, таким чином, послідовність заподіяння ушкоджень встановити не представляється можливим. Пошкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_9 у вигляді садна обличчя, правого ліктьового суглоба, синця лівого передпліччя при звичайному своєму плині мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів, і за цим критерієм згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 р.) мають ознакиЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Пошкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_9 у вигляді забитих ран голови і верхньої губи (рани № 1, 2, 3), травматичною екстракції першого зуба нижньої щелепи в сукупності були небезпечними для життя, і за цимкритерієм згідно п.2.1.1.а 2.1.3.у «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 р.) мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_9 перебуває в прямому причинному зв'язку з вищезазначеною травмою у вигляді забитої рани верхньої губи (рана №3), травматичною екстракції першого зуба на нижній щелепі зліва. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 з'явилася аспірація крові, на що вказують наступні морфологічні ознаки і дані гістологічного дослідження: в ротовій порожнині велика кількість рідкої крові в дихальних шляхах помірна кількість рідкої крові в альвеолах зерниста еритроцитарна маса. Смерть ОСОБА_9 могла настати 02.08.2014 року в проміжок часу з 00 годин 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин. Наявність відносно масивних забитих ран голови (№№ 1, 2) виявлених на трупі ОСОБА_9 не виключає виникнення струсу головного мозку (яке не має морфологічних проявів) і втрати свідомості відразу після отримання даних ран, при цьому можливість здійснення яких-небудь активних дій втрачається. Враховуючи масивність і різнобічну локалізацію ушкоджень на трупі ОСОБА_9 малоймовірно їх утворення при падінні з висоти власного зросту». Разом з тим, синець задньої поверхні лівого передпліччя міг бути отриманий при самозахисті;
-а також іншими долученими та оголошеними прокурором матеріалами кримінального провадження.
Аналіз всіх даних, покладених в обґрунтування обвинувального акту, дозволяє суду дійти висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому злочинного діяння, і зазначені докази суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми для постановлення вироку.
Давши оцінку і проаналізувавши всі дані, здобуті в ході судового слідства, суд, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і кваліфікує його дії:
- по епізоду ОСОБА_9 за ст.121 ч.2 КК України за ознаками умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого;
- по епізоду ОСОБА_10 за ст.121 ч.1 КК України за ознаками умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння (умисне тяжке тілесне ушкодження).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, у відповідності зі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обставин, які згідно ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
До обставин, які згідно ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд відносить визнання своєї провини обвинуваченим, та каяття у вчиненні злочину, позитивні характеристики за місцем проживання.
Крім того, при призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимостей, офіційно не працевлаштований, перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_15 , має на утриманні двох малолітніх дітей, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , також враховує і думку потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_10 , які звернулися до суду із заявами, в яких просив призначити обвинуваченому покарання, передбачене кримінальним законом.
Також при призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує, що згідно Акту № 483 комісійної амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи: піддослідний ОСОБА_7 , 1984 року народження, якихось грубих порушень пізнавальної сфери діяльності не виявляє.Його інтелектуальний рівень відповідає віковій нормі, піддослідний здатний до свідомого планування поведінки, контролю і корекції своїх дій і здійснюваних вчинків. Він повною мірою міг правильно розуміти характер вчинюваних ним дій, при вчиненні злочину, міг віддавати собі в них звіт і керувати ними, розуміти правові наслідки скоєного. Будь-яких індивідуально-психологічних особливостей, які б могли суттєво вплинути на його поведінку під час скоєння злочину, він не виявляє. Емоційний стан піддослідного в момент скоєння злочину може бути кваліфіковано як стан емоційного напруження, ситуаційно зумовленого, на основі алкогольного сп'яніння, не досягає афективної глибини. Таким чином, в якомусь особливому емоційному стані, який би міг істотно вплинути на його свідомість і діяльність, в т.ч. і злочин у стані фізіологічного афекту, в момент вчинення злочину він не знаходився. ОСОБА_7 , 1984 року народження яким-небудь хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав і не страждає. ОСОБА_7 на період досліджуваної в справі кримінальній ситуації ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. В даний час ОСОБА_20 психічних розладів не виявляє, він здатний розуміти зміст пред'явленого йому підозри, показання свідків, усвідомлювати необхідність відповідальності, брати участь у слідчих діях і постати перед судом. ОСОБА_7 по своєму психічному стані в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.
В той же час, при призначенні покарання суд враховує, що відповідно до вимог ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Таким чином, давши оцінку всім обставинам даного кримінального провадження при призначенні покарання, враховуючи суспільну небезпеку скоєного, дані про особу обвинуваченого, його віку та стану здоров'я, сімейного стану, беручи до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, проаналізувавши докази кримінального провадження, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, охорони прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, забезпечення зміцнення законності, сприяння запобігання правопорушенням, виховання у дусі точного та неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, свобод, честі й гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, будуть досягнуті тільки в умовах ізоляції його від суспільства в місцях позбавлення волі з призначенням мінімального покарання в межах санкції статей.
При вирішенні питання стосовно заявленого потерпілим ОСОБА_19 та ОСОБА_21 цивільного позову про відшкодування моральної шкоди в сумі 800000 грн, суд вважає необхідним залишити його без розгляду за відсутності фактичного підтвердження цивільного позову, та роз'яснити потерпілому можливість його звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Питання про долю речових доказів по даним матеріалам кримінального провадження, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та керуючись ст.ст.100, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.121 ч.1, 121 ч.2 КК України, та призначити покарання:
- за ст.121 ч.1 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
- за ст.121 ч.2 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі;
В силу ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ст.72 ч.5 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання») зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування основного покарання час його попереднього ув'язнення в період з 02.08.2014 року по 11.06.2015 року з розрахунку одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_7 змінити з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши ОСОБА_7 під варту в залі суду.
Термін відбування покарання засудженому ОСОБА_7 - обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 15.02.2016 року.
Речові докази по матеріалам кримінального провадження - згідно постанови від 17.10.2014 року, а саме: шорти сірого кольору, футболку білого кольору, шорти голубого кольору, пляжні тапочки та відрізок пластикової труби білого кольору - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1