Справа № 3-11276/11
01.12.2011 року суддя Солом?янського районного суду м. Києва Педенко А.М. розглянувши матеріали, які надійшли з військової прокуратури Київського гарнізрну, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , працює: командиром 2 роти 1 батальйону, в/ч НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 172-8 КпАП України, суддя, -
12 жовтня 2011 року близько 08.00 старший лейтенант ОСОБА_1 будучи військовою посадовою особою, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира 2 роти 1 батальйону, тобто, у зв'язку з виконанням адміністративно - господарських обов'язків, будучи військовою посадовою особою уповноваженою на виконання функцій держави, отримуючи грошове забезпечення з Державного бюджету України і відповідно до п. 1, ч. 1, ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, прибув до 2 роти для подальшого проходження військової служби та дізнався від чергового по роті, що військовослужбовець ввіреної йому роти солдат ОСОБА_2 о 6.30 самовільно покинув військову частину НОМЕР_1 . Дозвіл на залишення військової частини йому ніхто не надавав.
У період з 12 по 19 жовтня 2011 року старший лейтенант ОСОБА_1 в порушення вимог ст. ст. 58, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, вводячи оману командування батальйону, нікому не доповідав про відсутність даного військовослужбовця, організувавши розшук самотужки, який жодних результатів не дав.
19 жовтня 2011 року, старший лейтенант ОСОБА_1 підійшов до ТВО командира 1 батальйону капітана ОСОБА_3 та попросив надати вихідний за сімейними обставинами, не кажучи йому про реальні причини. У той же день о 10.00 старший лейтенант ОСОБА_1 відбув до місця проживання батьків солдата ОСОБА_2 , однак вдома його не виявив та повернувся до військової частини.
При прибутті у військову частину близько 22.00 старший лейтенант ОСОБА_1 підійшов до ТВО командира 1 батальйону свого безпосереднього начальника капітана ОСОБА_3 та в усній формі доповів про факт самовільного залишення меж військової частини солдатом ОСОБА_2 , але при цьому скрив факт відсутності останнього з 12 по 19 жовтня 2011 року включно, таким чином ввів в оману командування батальйону. З метою уникнення настання для себе негативних наслідків по службі, а також в подальшому притягненню до кримінальної, дисциплінарної відповідальності з боку командування військової частини НОМЕР_1 використав у своїх інтересах інформацію, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, а саме вчасно не доповів та надав неправдиву інформацію своєму безпосередньому начальнику.
В наслідок вчинених дій, старший лейтенант ОСОБА_1 не надавши вчасно інформацію про факт самовільного залишення меж військової частини військовослужбовцем ввіреної йому роти солдатом ОСОБА_2 лишив можливості командування військової частини НОМЕР_1 порушити кримінальну справу за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем строкової служби солдатом ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 68 Конституції України, п. 1, ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст.ст. 11, 12, 16, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 5 Закону України «Про інформацію».
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю та пояснив, що не доповів про вище вказане правопорушення, оскільки не хотів розголосу та щоб на нього як, на командира 2 роти було накладено дисциплінарне стягнення, позбавлено премії, а також попередження про неповну службову відповідність.
Вина ОСОБА_1 також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, матеріалами наглядової перевірки, поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями ОСОБА_3 , постановою про порушення кримінальної справи відносно солдата ОСОБА_2 , постановою про відмову в порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 .
Отже, суд приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів, підтверджуючих вину гр. ОСОБА_1 , який відповідно до Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-8 КУпАП України, а саме - незаконне використання у своїх інтересах інформації, яка стала відома йому у зв'язку з виконанням службових повноважень
Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, останнього слід притягнути до адміністративної відповідальності, виходячи з вимог ст. ст. 172-8 ч. 1, 33 КпАП України, піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу.
На підставі викладеного, та керуючись Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст. 33, ч. 1 ст. 172-8 КпАП України, -
Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.
Постанова може буди оскаржена протягом 10 днів, з моменту винесення, до Апеляційного суду міста Києва через районний суд.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: