Ухвала від 17.02.2016 по справі 760/1456/16-к

№ 760/1456/16-к

№ 1-кс/760/783/16

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17. 02. 2016 слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на дії слідчого Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді зі скаргою на дії слідчого Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження.

Скарга вмотивована тим, що 29 вересня 2015 року, слідчий слідчого відділу Солом'янського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110090006277 від 16 травня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, - винесла постанову про закриття кримінального провадження.

ОСОБА_3 , яка є потерпілою у вищезазначеному кримінальному провадженні, з вищевказаною постановою не погоджується, вважає її передчасною та такою, яку слід скасувати у зв'язку з тим, що слідчий СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України, не було вчинено слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, не виявлено тих обставин, які викривають ОСОБА_5 , не надано їм належної правової оцінки та не забезпечено законних і неупереджених процесуальних рішень.

Вказану постанову скаржник отримала через свого представника лише 11. 01. 2016 року.

Також скаржник в поданій скарзі зазначала, що кримінальне провадження № 12013110090006277, закривається слідчим втретє, першого разу постановою слідчого від 31. 10. 2013 року, другого разу - постановою слідчого від 17. 04. 2015 року.

В зв'язку із зазначеним скаржник вважаючи свої права порушеними просила слідчого суддю скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 29 вересня 2015 року.

Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримала, просила про її задоволення.

Представник скаржника в судовому засіданні також підтримав подану скаргу та просив про задоволення скарги.

Солом'янське управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва в судове засідання свого представника не направили.

Заслухавши пояснення скаржника та її представника, вивчивши та дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 29 вересня 2015 року, слідчий слідчого відділу Солом'янського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110090006277 від 16 травня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, - винесла постанову про закриття кримінального провадження.

ОСОБА_3 , яка є потерпілою у вищезазначеному кримінальному провадженні, з вищевказаною постановою не погоджується, вважає її передчасною та такою, яку слід скасувати у зв'язку з тим, що слідчий СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України, не було вчинено слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, не виявлено тих обставин, які викривають ОСОБА_5 , не надано їм належної правової оцінки та не забезпечено законних і неупереджених процесуальних рішень.

Вбачається, що вказану постанову скаржник отримала через свого представника лише 11. 01. 2016 року.

Встановлено, що кримінальне провадження № 12013110090006277, закривається слідчим втретє, першого разу постановою слідчого від 31. 10. 2013 року, другого разу - постановою слідчого від 17. 04. 2015 року.

Скаржник вважаючи постанову слідчого про закриття кримінального провадження протиправною, просив слідчого суддю про задоволення скарги на що слід зазначити наступне.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI (КПК України) є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.

З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Вбачається, що в порушення вказаних вище вимог, прийняттю оскаржуваного рішення не передувало проведення повної та всебічної перевірки обставин, які мають значення для кримінального провадження, а викладені у ньому висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Положеннями ст. 303 КПК України встановлено певний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.

Відповідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази тощо.

Отже, однією із форм контролю за дотриманням прав, свобод та законних інтересів потерпілого як сторони кримінального провадження є скасування безпідставної та такої, що не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості постанови про закриття кримінального провадження та (або) рішення, ухвалене в порядку здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яким така постанова була залишена в силі.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 та ч. 1 ст. 304 КПК України рішення слідчого та (або) прокурора про закриття кримінального провадження належить до переліку рішень, які можуть бути оскаржені до слідчого судді потерпілим або його представником протягом десяти днів з моменту їх прийняття.

Зважаючи на викладене вище вбачається, що рішення слідчого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12013110090006277 є передчасним та таким, що не відповідає вимогам законності та вмотивованості з огляду на невжиття слідчим всіх належних заходів щодо встановлення та дослідження обставин, які мають значення для кримінального провадження, в зв'язку з чим вимоги скаржника є обґрунтованими, а тому скарга підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12013110090006277 від 29 вересня 2015 року.

Зобов'язати Солом'янське УП ГУ НП України в м. Києві відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110090006277 і провести досудове розслідування.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
55953002
Наступний документ
55953004
Інформація про рішення:
№ рішення: 55953003
№ справи: 760/1456/16-к
Дата рішення: 17.02.2016
Дата публікації: 13.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження