Справа № 760/15718/15-ц
Провадження № 2-2055/16
08 лютого 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Лазаренко В.В.
при секретарях - Кучерині Ю.С., Подобєді О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
19.08.2015 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом про визначення кожному із них додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті їх рідної сестри ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Обгрунтовуючи вказані вимоги, позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх рідна сестра ОСОБА_6. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з однокімнатної квартири по АДРЕСА_1.
12.06.2015 року вони звернулися до 9-ої нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті сестри. 12.06.2015 року нотконтора просила компетентні органи видати на руки ОСОБА_1 довідку про реєстрацію померлої за адресою по АДРЕСА_1, довідку форми 3 за вказаною адресою, т.я. вказані документи потрібна для оформлення спадщини.
Зазначають, що вони вчасно звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, між тим їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно.
Вказують, що вони неодноразово зверталися до відповідачки ОСОБА_5, яка є спадкоємицею майна померлої, з проханням надати документи на квартиру, оскільки остання проживала в квартирі, яка залишилася після смерті ОСОБА_6. Однак відповідачка навмисно сховала документи на квартиру та повідомляла, що документів немає. Крім цього, відповідачка не повідомила нотаріальну контору про те, що є інші спадкоємці майна ОСОБА_6. Таким чином відповідачка навмисно перешкоджала позивачам своєчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Посилаючись на наведені вище обставини позивачі просили позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, представники позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити. Зазначили, що крім наведених в позовній заяві обставин, через які позивачі пропустили строк звернення з заявою про прийняття спадщини, такими обставинами є незадовільний стан здоров'я позивачів, що перешкодило їм своєчасно звернутися до нотаріальної контори з такою заявою.
Представник відповідача ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував проти вимог позивачів. Просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на недоведеність з боку позивачів поважності причин пропуску строку звернення до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.
Відповідач - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві - в судове засідання не направив свого представника. Подав суду свої письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позову. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який не з'явився.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, яка була рідною сестрою позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та рідною тіткою відповідачки ОСОБА_5.
11.06.2015 року до 9-ої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 звернулася її племінниця ОСОБА_5, відповідачка у справі.
На підставі заяви ОСОБА_5 була заведена спадкова справа № 452/2015 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6.
24.07.2015 року ОСОБА_5, державним нотаріусом 9-ої Київської державної нотаріальної контори, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_6, а саме: на квартиру АДРЕСА_1.
16.09.2015 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до 9-ої Київської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті рідної сестри ОСОБА_6.
16.09.2015 року державним нотаріусом 9-ої Київської державної нотаріальної контори Русіною Н.О. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті їх рідної сестри, ОСОБА_6.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку,встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що 12.06.2015 року він звернувся до 9-ої нотаріальної контори і в цей день нотконтора звернулася до компетентних органів з листом видати на руки ОСОБА_1 довідку про реєстрацію померлої за адресою по АДРЕСА_1, довідку форми 3 за вказаною адресою, не є належним та допустимим доказом того, що в цей день, 12.06.2015 року, ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори саме заяву про прийняття спадщини після смерті сестри. В матеріалах спадкової справі щодо майна померлої ОСОБА_6 такі дані відсутні.
З пояснень в судовому засіданні представників позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вбачається, що вказані позивачі до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті їх сестри ОСОБА_6 протягом шести місяців взагалі не зверталися.
Доводи позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про те, що вони за станом здоров'я не змогли своєчасно звернутся до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини не підтверджені належними та допустимими доказами.
Копії докуменів, наданих позивачами на підтвердження своїх вимог, а саме: виписка з історії хвороби № 3240 за 1986 рік видана ОСОБА_1, трудова рекомендація, довідка серії КИО-Р-82 видана ОСОБА_12, копія пенсійного посвідчення ОСОБА_12, копія пенсійного посвідчення ОСОБА_13, копія пенсійного посвідчення ОСОБА_14, копія пенсійного посвідчення ОСОБА_4, консультативний висновок спеціаліста від 18.06.2015 року виданого ОСОБА_4, не є належними та допустимими доказами того, що позивачі з поважних причин не змогли своєчасно звернутися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 також не підтвердили наявність поважних причин через які позивачі не змогли своєчасно звернутися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачами не доведено поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки їх доводи не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому ослідженні наявних у справі доказів.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 1220, 1222, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: