Провадження № 2-1184/15
у справі № 760/25622/14-ц
27 листопада 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лазаренко В.В.
за участю секретаря - Кучерині Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на спадкове майно, -
25.11.2014 року до Солом'янського районного суду м. Києва, через свого представника ОСОБА_1, звернулась позивачка ОСОБА_3 із позовною заявою до відповідача Київська міська рада, третя особа без самостійних вимог: Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та після її смерті залишилось спадкове майно - квартира НОМЕР_1 в будинку НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_1. Посилалася на те, що вона є єдиною спадкоємицею до майна померлої, та звернулась до п?ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
24.07.2014 року державний нотаріус п?ятої Київської державної нотаріальної контори Войстрік О.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, у зв'язку із відсутністю у Позивачки правовстановлюючого документу на квартиру.
Вказані обставини змусили ОСОБА_3 звернутися до суду з позовом. ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
ІНФОРМАЦІЯ_3 Позивачка ОСОБА_3 померла.
Ухвалою суду від 05.02.2015 року провадження у справі було зупинено в зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_3 до залучення до участі у справі її правонаступника.
28.07.2015 року через канцелярію суду надійшли матеріали спадкової справи №4/2015 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3.
Згідно матеріалів спадкової справи, заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 подана ОСОБА_1, на ім'я якої спадкодавець залишила заповіт від 11.03.2014 року. Інших спадкоємців, за інформацією, що міститься у спадковій справі, у ОСОБА_3 немає.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.07.2015 року до участі у справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1.
ОСОБА_1, в свою чергу, як правонаступник позивача ОСОБА_3, звернулась до суду із позовною заявою до тих самих Відповідача та третьої особи та просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Обгрунтовувала свої вимоги тим, що за життя ОСОБА_6 не встигла оформити право власності на спадкове майно в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру.
В судовому засіданні, посилаючись на зазначені вище обставини, позивачка ОСОБА_1 та її представник просили задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Відповідач подав до суду письмові пояснення, з яких вбачається, що відповідач фактично позов визнає, та заяву про розгляд справи у відсутності свого представника.
Третя особа, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, в судове засідання свого представника не направила. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки свого представника у судове засідання третя особа суд не повідомила.
З урахування положень ст. 169 ЦПК України, суд знаходить можливим провести розгляд справи у відсутності представників відповідача та третьої особи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 27).
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно - квартира НОМЕР_1 в будинку НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_1.
Встановлено, що ОСОБА_6 у встановленому законом порядку та строки 29.11.2013 року, через свого представника ОСОБА_1, звернулася до п?ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Згідно із матеріалами спадкової справи до п'ятої Київської державної нотаріальної контори звернулась також ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4.
07.05.2014 року заступник завідувача п'ятої Київської державної нотаріальної контори Войстрік О.В. повідомила ОСОБА_7 що вона не заклякається до спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та не має права на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, так як є живою рідна племінниця спадкодавця, яка подала заяву про прийняття спадщини.
Вказана відмова ОСОБА_7 не оскаржувалася.
Таким чином, згідно із матеріалами спадкової справи № 669/2013, заведеної 29.11.2013 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею до майна померлої ОСОБА_4.
В рамках заведеної спадкової справи № 669/2013, Державний нотаріус ОСОБА_8 зробив запит до КП Київське міське бюро технічної інвентаризації щодо надання Інформаційної довідки про належність квартири НОМЕР_1 в будинку НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_1 на праві власності ОСОБА_4.
КП Київське міське бюро технічної інвентаризації надало відповідь, в якій вказується, що «квартира, яка спадкується, належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого головним управлінням житлового забезпечення 15.12.2005 року, наказ №2312-С від 07.12.2005року».
Згідно зі свідоцтвом про право власності, виданого головним управлінням житлового забезпечення 15.12.2005року наказ №2312-С від 07.12.2005 року, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4.
24.07.2014 року державний нотаріус п?ятої Київської державної нотаріальної контори Войстрік О.В. винесла постанову про відмову ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру НОМЕР_1 в будинку НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу (а.с. 28).
Вказані обставини змусила ОСОБА_3, в листопаді 2014 року, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, який вона обґрунтовувала тим, що в іншій, ніж за рішенням суду, спосіб вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, спірну квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
23.01.2015 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, який залишила ОСОБА_3 на її і'мя, та за цією заявою нотаріусом відкрита спадкова справа № 4/2015 після смерті ОСОБА_3, що підтверджується копією витягу зі спадкового реєстру та копією заповіту.
Згідно із заповітом ОСОБА_3 заповідала ОСОБА_1 все майно, яке буде належати їй на день смерті.
З матеріалів спадкової справи № 4/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею до майна померлої ОСОБА_3.
Згідно ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкування за законом здійснюється почергово.
За змістом ст. 1218 ЦК, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно із ч. 2 ст. 1223 ЦК Ураїни право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину.
Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 виконала всі умови закону щодо прийняття спадщини після смерті її тітки ОСОБА_4. Але реалізувати своє право на спадкове майно в установленому законом порядку в державній нотаріальній конторі не мала можливості у зв?язку із відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 1299 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
ОСОБА_3 не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 та провести його державну реєстрацію в зв'язку зі смертю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3. До неї згідно із ч. 1 ст. 1276 ЦК України переходить право на прийняття належної ОСОБА_3 спадщини - квартири АДРЕСА_1, яка на час розгляду справи зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 15 ЦК визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 386 ЦК, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
За змістом ст. 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи обставини наведені вище, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, і в зв'язку з цим не встигла оформити право власності на вказану квартиру в порядку спадкування за законом після смерті своєї тітки ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді і підлягають задоволенню, оскільки наданими суду доказами підтверджено право позивача на спадкування зазначеного майна, і обраний нею спосіб захисту її спадкових прав є єдиним можливим способом захисту, так як відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 328, 386, 392, 1217, 1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя