ун. № 759/13266/15-ц
пр. № 2/759/565/16
20 січня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
за участю: секретаря Бандури Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2015 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати по справі, посилаючись на ті підстави, що 06.09.2013 р. між сторонами було укладено кредитний договір № б/н згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, однак відповідач свої зобов'язання передбачені кредитним договором належним чином не виконав внаслідок чого виникла заборгованість станом на 31.05.2015 р. у розмірі 21296 грн. 97 коп.
Позивач у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про слухання справи, надав заяву в якій просив слухати справу у відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.37)
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, заперечень проти позову суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив (а.с.44, 47, 48).
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено у судовому засіданні 06.09.2013 р. між сторонами було укладено кредитний договір № б/н згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.5-29).
Оскільки відповідачем було порушено зобов'язання по вищевказаному кредитному договорі станом на 31.05.2015 р. утворилася заборгованість у розмірі 21296 грн. 97 коп., яка складається з заборгованість по кредиту 8000 грн. 00 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 10806 грн. 64 коп.; заборгованість за пенею та комісією 1000 грн. 00 коп., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг; штраф (фіксована частина) 500 грн. 00 коп. та штраф (процентна складова) 990 грн. 33 коп. (а.с.3).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, внаслідок чого виникла кредитна заборгованість.
Згідно ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу суму сплаченого судового збору у розмірі 338 грн. 71 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 1054 ЦК України; ст.ст 10, 11, 30, 57-61, 88, ч. 4 ст. 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 360-7 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 21296 грн. (двадцять одна тисяча двісті дев'яносто шість гривень копійок) 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по справі у розмірі 243 грн. 60 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.