пр. № 1-кс/759/508/16
ун. № 759/2040/16-к
18 лютого 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві скаргу представника ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12016100080001186 внесеного до ЄРДР від 04.02.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
10.02.2016 р. до суду надійшла вищезазначена скарга в якій представник ОСОБА_4 посилається на те, що в провадженні СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві перебуває на досудовому розслідуванні вказане вище кримінальне провадження, досудове слідство якого здійснюється слідчим, в тому числі, ОСОБА_5 .
Далі представник зазначає, що 03.02.2016 р. в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , невідомі особи утримували майно, належне ФОП ОСОБА_3 , а саме: 8 шт. бензопил «Хускварна», оплата за яке на рахунок ФОП ОСОБА_3 не надходила.
Того ж дня, 03.02.2016 р. слідчим СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 під час огляду місця події за вказаною вище адресою вилучено у ФОП ОСОБА_3 вісім бензопил торгової марки «Хускварна».
Представник скаржника вважає, що таке вилучення майна є необґрунтованим та не законним, оскільки вчинене не на підставі ухвали слідчого судді, крім того, вказане вище вилучене майно до теперішнього часу не має жодного процесуального статусу.
Представник скаржника зазначає, що оскільки неодноразові клопотання до слідчого щодо повернення вилученого майна його власнику, були слідчим проігноровані, просить суд визнати бездіяльність слідчого ОСОБА_5 такою, що не відповідача вимогам закону та зобов'язати останнього повернути ФОП ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно, а саме: вісім бензопил торгової марки «Хускварна» на загальну суму 40 000 грн.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_4 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду скарги неодноразово повідомлявся належним чином, вимогу суду про надання для огляду матеріалів кримінального провадження не виконано та проігноровано, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього на підставі наявних матеріалів справи.
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_7 в режимі телефонограми повідомила суд, що вилучені у ФОП ОСОБА_3 речі на сьогоднішній день не визнані речовими доказами у кримінальному проваджені № 12016100080001186 та ухвалою слідчого судді арешт на вилучене майно не накладено.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення скарги виходячи з наступного.
В частині 7 ст. 236 КПК України, крім іншого, вказано про те, що вилучені під час обшуку слідчим, прокурором речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Встановлено та як вбачається з постанови Київської місцевої прокуратури № 8 від 12.02.2016 р. про відмову в задоволені клопотання щодо повернення вилученого майна, відповідно до протоколу огляду місця події від 03.02.2016 р. за адресою: АДРЕСА_2 вилучено вісім бензопил торгової марки «Хускварна» 140 з серійними №№ 20152500181, 20152500108, 20140500383, 20152500113, 20152500104, 20152500183, 20152500103, 20152500186.
Судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної № 000270766-3126119256 від 03.02.2016 р. та видаткової накладної № 249397-3126119256 від 25.09.2014 р. ФОП ОСОБА_3 придбав вісім бензопил торгової марки «Хускварна» 140 у ТОВ «Хускварна Україна» (а.с. 18-16).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі, а саме: належне ФОП ОСОБА_3 майно, має статус тимчасово вилученого майна.
Частина 1 ст. 167 КПК України, дає визначення підставам тимчасового вилучення майна, які зазначаються як фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе відносно підозрюваного і лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом, законодавець не вказує.
Згідно частини 2 цієї ж процесуальної норми, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо.
Випадки припинення тимчасового вилучення майна передбачені в ст.169 КПК України, де вказано, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою ст.171, частиною шостою ст.173 цього Кодексу.
При цьому, в частині 5 ст.171 КПК України вказано, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
В даному спірному випадку, зазначене в частині 5 ст.171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано не було, при цьому слідчий не повернув тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.
Крім того, як встановлено судом вилучені речі на сьогоднішній день не визнані речовими доказами у кримінальному проваджені № 12016100080001186 та ухвалою слідчого судді арешт на вказане майно не накладено.
Оцінюючи зібрані по справі докази, аналізуючи правові позиції учасників процесу, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 98-100, 167, 168, 169, 171, 236, 303-307, 309 КПК України, суд, -
Скаргу представника ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12016100080001186 внесеного до ЄРДР від 04.02.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - задовольнити.
Визнати бездіяльність слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 такою, що не відповідача вимогам закону щодо неповернення ФОП ОСОБА_3 тимчасово вилученого майна.
Зобов'язати слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 повернути ФОП ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно, а саме: бензопили «Хускварна» 140, 966776404 у кількості вісім одиниць.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва: ОСОБА_1