ун. № 759/18596/15-ц
пр. № 2/759/1415/16
18 лютого 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коваль О.А.
при секретарі Ярмощук К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 11 березня 2011 року вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте сімейне життя подружжя виявилось невдалим через постійні непорозуміння та сварки на побутовому ґрунті, несумісність характерів у зв'язку з різними поглядами на життя. З серпня 2013 року подружжя проживає окремо, не веде спільного господарства, та не має спільного бюджету, шлюбні відносини припинено, через що фактично сім'я розпалася, а її збереження стало неможливим.
Позивач в судове не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, шлюб просив розірвати.
Відповідач у судовому засіданні позов, пред'явлений до неї визнала, та не заперечувала проти розірвання шлюбу.
Заслухавши думку відповідача, дослідивши докази та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 березня 2011 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що зроблено актовий запис № 288. Від вказаного шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
За час перебування у шлюбі між подружжям часто виникали непорозуміння та сварки на побутовому ґрунті, що зумовлені несумісністю їх характерів та різними поглядами на життя. Шлюбно-сімейні стосунки між ними фактично припинені, сторони протягом тривалого часу проживають окремо та не зустрічаються. Сторони не ведуть спільного господарства, та не мають спільного бюджету. Почуття поваги і любові один до одного на ґрунті складених відносин у подружжя також відсутні, а подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Спорів матеріального характеру, а також спору щодо визначення місця проживання дитини сторони не заявили.
За таких обставин, суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, а тому шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В судовому засіданні відповідач заявила бажання залишити після розірвання шлюбу шлюбне прізвище «ОСОБА_2».
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113, СК України, ст.ст. 10, 59, 60, 212-215, 218, ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11 березня 2011 року у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, за актовим записом № 288 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 шлюбне прізвище «ОСОБА_2».
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які були відсутні при його проголошенні - з дня отримання копії рішення.
Суддя