пр. № 1-кс/759/201/16
ун. № 759/540/16-к
26 січня 2016 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2015 р. винесеної за результатами розгляду скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 358, ст. 382, ст. 383 КК України,
У січні 2015 р. звернувся ОСОБА_3 , із заявою про виправлення описки просить суд виправити виявлену описку в ухвалі де зазначено «скаржники», а не «заявники» оргументуючи тим, що у КПК України відсутня слово «скаржник».
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2015 р. задоволено скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 358, ст. 382, ст. 383 КК України.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про слухання спарви.
Вивчивши матеріали провадження слідчий суддя приходить до висновку.
За змістом ч. 1 ст. 379 КПК України суду надано право виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Натомість, слідчий суддя, який постановив рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Якщо в судовому рішенні допущені помилки, що тягнуть визнання його незаконним і необгрунтованим, то це є підставою для зміни або скасування такого рішення в контрольних стадіях кримінального процесу з перегляду судових рішень.
При цьому поняття описки, в розумінні положень ч. 1 ст. 379 КПК України, являє собою механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в судовому рішенні, яка допущена під час письмово-вербального викладу (у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають тільки ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ, імен, по-батькові, адрес, найменування речей, предметів, майна, зазначення дат і строків.
Вивчивши матеріали справи, вважаю що в ухвалі не було допущено описки, а тлумачення чинного законодавства заявником на власний розсуд, не може слугувати підставою для виправлення описки, тому вважаю за необхідне відмовити у задоволенні заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-372, 376, 379, 380, 392 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2015 р. винесеної за результатами розгляду скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 358, ст. 382, ст. 383 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва ОСОБА_1