Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1266/16-к
09 лютого 2016 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної Прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою про кримінальні правопорушення,-
До суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної Прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою про кримінальні правопорушення.
Свою вимогу мотивує тим, що:
-«Заявою-повідомленням від 17.12.2015р., поданою в приймальні ГПУ ранком 22.12.2015 р.(с.1-3 д.) з повним дотриманням всіх вимог, передбачених ст.. 214 КПК України, мною повідомлено про службові злочини №578 і №579 судді ОСОБА_4 , яка приховувала два не обов'язкові на той час службові злочини судді ОСОБА_5 . Суддя ОСОБА_4 , всупереч вимогам КПК та присязі судді по своїм процесуальним службовим злочинам-ухвалам відверто підробила тлумачення норм КПК, наважилася на самостійну зміну предмету оскарження, і на передчасне надання оцінки відсутності ознак злочинів корумпованки-судді ОСОБА_5 , бандитуючій по Печерському суду м. Києва неприпустимо довгий період часу, розграбовуючи Україну у особливо великих розмірах своїми систематично протизаконними ухвалами у суперечках потерпілих громадян України з бандформуваннями прокурорів і мафії по СБУ.
Причому, ОСОБА_4 вчинила новий злочин, при перебуванні себе під не виконаною ухвалою Печерського суду м. Києва понад 1.5 роки порушити до себе, судді ОСОБА_4 кримінальне провадження за один з дуже чисельних аналогічних і типових своїх службових злочинів №320 щодо мене і Держави.
Обґрунтування злочину №578 і №579 судді ОСОБА_4 по приховуванню масових службових злочинів судді ОСОБА_5 мною викладено хоч і коротко, лише на 3-х арк.. але з повним дотриманням всіх вимог, визначених ст.214 КПК України, доступною і зрозуміло. (ст..1-3). Слід зазначити, що суддя ОСОБА_4 і до цих злочинів по судді ОСОБА_5 цю ж саму корумповану ОСОБА_5 покривала неодноразово. І я постійно повідомляю про ознаки злочину судді Голуб по приховуванню злочинів Цокол».(а.с.2)
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_3 просить:
-«Зобов'язати відповідальних осіб: вповноваженого прокурора ГПУ внести відомості в ЄРДР про службові злочини №578 і №579 відповідно до заяви від 17.12.2015 р., поданої ранком 22.12.2015 р. (ст. 1-2 дод.), а також зобов'язати внести відомості про мій злочин по ст. 383 КК України за «завідомо неправдиві свідчення» про цей, та інші аналогнічні службові злочини судді ОСОБА_4 , яка покривала два останні з понад 20-ти службових злочинів судді ОСОБА_5 щодо мене і Держави, з яких тільки чотири потрапили під ухвали на початки до корумпованки ОСОБА_5 криміналних проваджень, які і досі не розпочато крім одного, з якого вже покрадено доказові документи слідчим і прок.
При наданні оцінки протизаконним діям і бездіяльності по скарзі прошу суд не відхилятися від суті скарги і не змінювати предмет скарги, а надавати оцінку тільки щодо дій прокурорів і слідчих, а не оцінку діям судді Голуб і Цокол, що на цій стадії внесення в ЄРДР заборонено законодавством.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 на даний час обіймає помилкову посаду судді Печерського суду м. Києва, а злочини судді Голуб сидять на злочинах корумпованки ОСОБА_5 і взаємопов'язані, а досудове розслідування є частиною кримінального провадження, то для об'єктивності досліджень, прошу слідчому судді, кому потрапить ця неприємна справа, надати подання до Голови суду для подання до апеляційного суду на зміну підслідності розгляду цієї справи на інший районний суд.
Тим більше, що половина суддів Печерського суду перебувають у відкритих по ним кримінальним псевдопровадженням. І немає жодного провадження, з яких би не було покрадено слідчими прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та іншими, доказові документи.
А ті судд Печерського судуі, по яким ще не відкриті кримінальні псевдопровадження, практично всі (крім 3-х) перебувають під ухвалами інших судів на порушення до суддів Печерського кримінальних проваджень. То тим більше не бажано залишати цю справу для розгляду у Печерському суді м. Києва».(а.с.2)
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просить її задовольнити.
Від представника Генеральної Прокуратури м. Києва - ОСОБА_8 до суду надійшли письмові заперечення, в яких просить у задоволенні скарги відмовити, розглядати скаргу без участі представника прокуратури.
Заслухавши думку скаржника, який вважає за можливе скаргу розглянути у відсутність прокурора суд, керуючись ст. 306 ч. 3 КПК України, вважає за можливе скаргу розглянути без його участі, оскільки його неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 дійсно 17.12.2015 року звернувся до Генеральної Прокуратури України із заявою про кримінальні правопорушення (а.с. 3-4).
ОСОБА_3 , звертаючись із скаргою до суду, посилається на те, що станом на 23.12.2015 року, заява про кримінальні правопорушення так і не була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а досудове розслідування не розпочато, що є порушенням на його думку чинних норм КПК України, зокрема ч. 1 ст. 214 КПК України.
Однак слідчий суддя не може погодитись з такими твердженнями скаржника виходячи з наступного.
Так стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно статті 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
З аналізу зазначених норм кримінально-процесуального Закону можна зробити висновок, що чинне законодавство України гарантує захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Кожен може звернутися із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, що означає, що кожне звернення (заява чи повідомлення) про кримінальне правопорушення повинно бути зареєстроване до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування.
Згідно п. 1 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником.
Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за виключенням випадків, коли таке попередження не можливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо).
Зі змісту вказаних норм Положення вбачається, що заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважається поданою лише з моменту попередження особи у встановленому порядку слідчим чи прокурором під розпис про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку, тобто 24 годинний строк визначений ст. 214 КПК України для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення розпочинає свій перебіг саме з моменту такого попередження особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення.
Як вже зазначалося вище, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 дійсно 17.12.2015 року до Генеральної Прокуратури України було подано заяву про кримінальні правопорушення, в той же час останнім не надано доказів, які б підтверджували його належне попередження прокурором про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, у зв'язку з чим його заява не може вважатися такою, що подана прокурору, виходячи з приписів Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, а тому строк передбачений ст. 214 КПК України на внесення відомостей викладених в ній до Єдиного реєстру досудових розслідувань не розпочав свій перебіг у зв'язку з чим на момент звернення із скаргою до слідчого судді, відсутня будь-яка бездіяльність прокурора, яка могла б бути оскаржена в порядку визначеному ст. 303 КПК України.
Статті 26, 94 КПК України визначають, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Зі змісту статті 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Слідчий суддя оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги скаржника не знайшли своє доведення в судовому засіданні, оскільки носять передчасний характер, а тому не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим скарга задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, керуючись ст.ст. 2, 56, 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги - ВІДМОВИТИ.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1 .