печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6553/16-а
"17" лютого 2016 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва як адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Яценюк О. Ю. від 01.04.2005 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зобов'язання вчинити дії.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, приходжу до висновку, що він (позов) поданий з порушенням правил предметної підсудності, а тому підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду, виходячи з наступних підстав.
Стаття 6 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ст. 104 КАС України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Як вбачається зі змісту поданої до суду позивачем позовної заяви, предметом спору між сторонами є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.04.2005 державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Яценюк О.Ю., яку позивач просить скасувати.
Судом встановлено, що 01.04.2005 державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Яценюк О.Ю. було накладено арешт на 1/2 квартири АДРЕСА_1, та яка, як зазначає позивач, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з виконанням виконавчого листа № 1-40/02 від 24.03.2003, виданого на підставі вироку Печерського районного суду м. Києва по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з тим, як вбачається з матеріалів позовної заяви власником майна є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто позивач не є учасником виконавчого провадження.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 № 5 «Про несення змін до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 13.12.2010 № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» передбачено, що до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що подана позивачем позовна заява не може бути предметно підсудна Печерському районному суду м. Києва, як адміністративному суду, оскільки підлягає розгляду саме окружним адміністративним судом.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема справа не підсудна цьому адміністративному суду. Копія ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
У зв'язку із поверненням позовної заяви позивачу, вважаю за необхідне у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернути позивачу суму сплаченого судового збору за подачу позову в розмірі 551 грн. 21 коп.
На підставі викладеного, ч. 5 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 18, 108, 181 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, повернути позивачу для подання до належного суду.
Повернути ОСОБА_1 суму сплаченого ним судового збору в розмірі 551 грн. 21 коп. за реквізитами: отримувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача 38004897, МФО 820019, р/р 31214206700007, перерахованого згідно з квитанцією № 4 від 09.02.2016.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І. В. Литвинова