печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17828/14-п
18 лютого 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А при секретарі Онопрієнку С.Ю., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - ОСОБА_4, осіб, які приятгаються до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу ДАІ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, та
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Харківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,
за ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 04.07.2013 року о 13 год. в м. Києві на вул. Набережне шосе, керуючи автомобілем НОМЕР_2, порушив п.12.1 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: при виникненні перешкоди для руху в залежності від дорожньої обстановки та швидкості руху не вжив заходів для зупинки транспортного засобу та безпечного об'їзду, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3
В результаті зіткнення обидва автомобілі отримали механічні ушкодження.
Згідно ж з протоколом про адміністративне правопорушення ААБ 251762 від 04.07.2013, ОСОБА_3, 04.07.2013, приблизно о 13-00 год, керуючи автомобілем «Nissan Teana» д.н. НОМЕР_3 та рухаючись по вул. Набережне Шосе в м. Києві, під час руху заднім ходом на дорозі для автомобілів, близько заїзду, не переконався в безпеці дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «DAF» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, чим порушив п. 10.9, п. 10.10 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_1 вину у вчиненому адімністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що він правил дорожнього руху не порушував, а ДТП відбулось в наслідок порушення правил дорожнього руху саме водієм «Nissan». Зазначив, що в день, коли сталась зазначена в протоколі ДТП, він дійсно керував автомобілем «DAF» по Набережному шосе під мостом Патона в крайньому правому ряді зі швидкістю 55 км/год. Під час руху, його з лівого ряду «підрізав» автомобіль білого кольору, марки та номерного знаку якого, він не побачив, але можливо це був «Фольксваген Кадді», а тому в нього була порушена нормальна видимість. Одразу при цьому, він побачив, як автомобіль «Nissan» - інший учасник ДТП, рухався заднім ходом в його ряді, в якого не горіли «стоп ліхтарі», а були увімкнені тільки білі задні ліхтарі. Побачивши це, він (ОСОБА_1В.) намагався уникнути удару та почав здійснювати екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення не вдалось, оскільки маса його автомобіля ( 8 тон та причепу, приблизно 7 тон), не дозволяє швидко зупинити автомобіль.
Вважає, що ним вчинено всі дії у суворій відповідності до ПДР України, і єдиною причиною зіткнення, яке мало місце за обставин, викладених у протоколі, є порушення ПДР України водієм автомобіля «Nissan».
В свою чергу, ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що 04.07.2013, на вул. Набережне шосе, приблизно о 13-00 год. трапилась ДТП за участю автомобіля «DAF», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «Nissan Teana» д.н. з. НОМЕР_3 під його керуванням.
Того дня, він керуючи автомобілем «Nissan Teana» д.н. з. НОМЕР_3, під'їжджаючи до моста Патона, під яким і відбулася ДТП, відчув, як його автомобіль почав втрачати швидкість та побачивши, як загорілась аварійна лампа тиску мастила, вимушений був зупинитися в крайній правій смузі руху по вул. Набережне шосе та заглушити автомобіль, що відповідало п. 1.10 ПДР України.
Зупинившись та заглушивши автомобіль, він ввімкнув аварійну світлову сигналізацію для того, щоб водії автомобілів, які рухались по вул. Набережне Шосе в напрямку руху по вул. Дніпровський Узвіз, зокрема, водія автомобіля «DAF», д.н.з. НОМЕР_2, був попереджений про аварійну зупинку транспортного засобу.
Відразу після здійснення вимушеної зупинки та після включення світлової сигналізації він побачив, що автомобіль «DAF», д.н.з. НОМЕР_2, котрий рухався позаду не може зупинитися і те, що водій вказаного автомобіля не робив жодних дій, щоб об'їхати його автомобіль. При цьому зазначив, що водій автомобіля «DAF», д.н.з. НОМЕР_2 рухався із перевищенням безпечної швидкості.
Свій автомобіль він не міг прибрати із проїжджої частини, а також рухатися заднім ходом, як про це стверджує ОСОБА_1, наслідок несправності його автомобіля.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, в тому числі висновки проведених експертиз, заслухавши пояснення експертів, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена зібраними доказами у справі, а пояснення ОСОБА_3 , надані як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення так і в судовому засіданні знайшли своє підтвердження в даних, які містяться в матеріалах справи, та провадження відносно останнього підлягає закриттю з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на наступне. .
Згідно висновку експертного дослідження від 30.05.2014 року № 10741/10742/13-52 виключається переміщення автомобіля «Nissan» в тяговому режимі заднім ходом безпосередньо перед зіткненням з автомобілем «DAF» (т.1 а.м. 52 -59).
При цьому, вказаним висновком експертного дослідження зазначено про неспроможність показань ОСОБА_1 в частині параметрів зближення транспортних засобів перед ДТП та те, що покази ОСОБА_3 можуть вважатись спроможними з технічної точки зору, оскільки не містять протиріч з зафіксованою слідовою інформацією. Крім цього, встановлено, що водій автомобіля «DAF» ОСОБА_1 міг мати технічну можливість уникнути пригоди шляхом дотримання вимог п. 12.3 та (або) п. 2.3 (б) ПДР України, а його дії за вказаних обставин могли не відповідати вимогам вказаних пунктів ПДР України, однак фактично їх не дотримався.
Окрім цього, згідно висновку експертного дослідження №025-09/14 від 27.09.2014 року водій автомобіля «DAF» повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України.
Означені висновки в судовому засіданні повністю підтверджені експертом ОСОБА_5
При цьому, останній вказав, що у даному експертному висновку, окрім версії водіїв досліджувались і пояснення інспектора ДАІ ОСОБА_6, який, як вбачається з його письмових пояснень, зазначив про рух автомобіля «Nissan» заднім ходом до моменту зіткнення. (т.1 а.м. 74), однак жодних даних, які б спростовували версію водія ОСОБА_3, в ході проведеної експертизи не встановлено.
Враховуючи означений висновок експерта, а також надані пояснення експерта ОСОБА_5 в судовому засіданні, суд вважає пояснення ОСОБА_3Ф, як правдиві та критично ставиться до версії ОСОБА_1 та пояснень ОСОБА_6, як таких, що повністю спростовуються дослідженими доказами у справі, в тому числі й долученими до матеріалів справи даними фотознімків з місця зіткнення автомобілів, фотознімків слідів на місці зіткнення автомобілів та фотознімків пошкодженого автомобіля «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 .
Щодо висновку за результатами експертного дослідження обставин і механізму дорожньо - транспортної пригоди від 27.09.2014 за № 25-09/14, яким визначено технічну неспроможність показань ОСОБА_3, суд вважає, що дані, які містяться у згаданому висновку експертного дослідження не можуть бути доказом вчинення інкримінованого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, оскільки, як вбачається з дослідницької частини висновку, в основу досліджень, експертом взяті пояснення ОСОБА_1 від 26.09.2013. Між тим, вони змінились з часу складання протоколу від 04.07.2013 в частині, що стосується марки автомобіля, який рухався попереду нього, закриваючи видимість водію ОСОБА_7, так як на час складання протоколу про адміністративне правопорушення останній зазначав, що не бачив марки автомобіля, який з лівого ряду перелаштувався в його ряд в попутному напрямку, для подальшого руху праворуч.
Лише через 2 місяці, при призначенні автотехнічної експертизи експертизи вказав, що таким автомобілем ймовірно міг бути автомобіль марки «Фольсваген Кадді».
Окрім цього, твердження дослідницької частини вказаного висновку, за яких експерт дійшов до висновку про неспроможність з технічної точки зору пояснень ОСОБА_3, містять твердження щодо відсутності блокування коліс автомобіля «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , під час його вимушеної зупинки.
Однак виходячи з пояснень ОСОБА_3, останній і не стверджував про блокування коліс автомобіля під його керуванням, перед зіткненням, а виключно про вимушену зупинку як наслідок несправності автомобіля, відтак твердження експерта в цій частині, за своєю суттю є припущеннями, а відтак суд не приймає дані, які містяться у згадуваному висновку експертного дослідження обставин і механізму дорожньо - транспортної пригоди від 27.09.2014 за № 25-09/14 та відкидає їх.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтвердив висновок проведеної ним експертизи, однак суддя не може взяти їх до уваги, оскільки вони не містять доказів вини ОСОБА_3 та засновані на непідтверджених вихідних даних.
Окрім цього, згідно висновків вказаної експертизи знаходження важеля перемикання передач автомобіля «Nissan» в режимі "паркінг" на момент зіткнення не виключається.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки матеріалами справи не доведено факту порушення з боку водія ОСОБА_3 п 10.9, п. 10.10 ПДР України. Дії ОСОБА_3 у вигляді зупинки автомобіля не перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням події ДТП..
Разом з цим, аналізуючи описані вище в мотивувальній частині постанови докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, в їх сукупності та взаємозв'язку, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведеною повністю.
Між тим, пунктом 7 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Ст. 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно фактичних обставин справи, викладених в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, події, які в ньому викладені мали місце 04.07.2013 та виявлені 04.07.2013.
Правових підстав стверджувати, що вказане правопорушення за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, носить триваючий характер і продовжувалося після вищезазначеного періоду у суду немає.
Таким чином, на момент судового розгляду справи сплинув передбачений ст. 38 КУпАП строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, а відтак справа підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38,124, 247,283-284 КУпАП України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Провадження у справі закрити.
Звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О.А. Білоцерківець