печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36940/15-к
26 січня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
07.10.2015 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування поданої скарги заявник вказує на те, що 25.09.2015 на адресу Генеральної прокуратури України було направлено повідомлення про вчинення суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 кримінального правопорушення по факту винесення завідомо неправосудного рішення від 15.04.2015 року. Вказує на те, що відомості по його заяві не були внесені до ЄРДР.
У судове засідання з розгляду скарги, призначене на 26.01.2016, ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок. За вказаних обставин, враховуючи перебування скарги з 07.10.2015 в провадженні суду понад встановлений ст.306 КПК України строк розгляду, в тому числі внаслідок необхідності достатнього часу для повідомлення особи, яка подала скаргу, виходячи з принципу змагальності кримінального процесу, обов'язку учасників провадження добросовісно користуватись своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, слідчий суддя вважає можливим розгляд скарги здійснити без участі ОСОБА_3 на підставі наявних матеріалів.
Представник Генеральної прокуратури України у судове засідання з розгляду скарги не з'явився, що відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги за його відсутності.
Вивчивши скаргу та дослідивши приєднані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 25.09.2015 ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України було подано заяву про вчинення суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 кримінального правопорушення по факту винесення завідомо неправосудного рішення від 15.04.2015 року.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Проте ч. 4 ст. 214 КПК України розмежовано такі дії як внесення відомостей до ЄРДР та реєстрація відповідної заяви. Згідно із положеннями ч. 2 ст. 214 та п. 22 Перехідних положень КПК України право встановлення порядку ведення ЄРДР віднесено до компетенції Генеральної прокуратури України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
По суті поданого звернення ОСОБА_3 вбачається, що останній просить внести відомості щодо вчинення, на його думку, суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 кримінального правопорушення по факту винесення завідомо неправосудного рішення від 15.04.2015 року, в результаті його незгоди з діями чи бездіяльністю судді при здійсненні нею судочинства.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року “Про незалежність судової влади” судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному та касаційному порядку визначеному процесуальним законом.
Незгода з рішенням судів сама по собі не може вказувати на наявність в діях суддів ознак злочину.
Окрім того, рішення суду і відповідно дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних із підготовкою та судовим розглядом справ, можуть оскаржуватись у чинному на даний час апеляційному та касаційному порядку, це є забезпеченням конституційного принципу незалежності суддів і заборони втручання у вирішення справи належним судом. Рішення суду, дії чи бездіяльність оскаржується лише в порядку, визначеному ст.129 Конституції України та законодавством про судочинство.
Як перевірено слідчим суддею, звернення ОСОБА_3 від 25.09.2015, містить твердження щодо неправомірних дій судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 , однак обставин чи відомостей, які б вказували на вчинення вказаних кримінальних правопорушень і які підлягають внесенню до ЄРДР, в зверненні не зазначено і такі відомості в зверненні відсутні, фактично, доводи заявника зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішенням, що за своїм змістом є поза процесуальним способом їх оскарження та одним із протиправних намагань втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність судді, в зв'язку з чим відсутні підстави, згідно ст. 214 КПК України, для внесення відомостей по заяві до ЄРДР та відповідно зобов'язання вчинити такі дії.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306-307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1