18.02.2016 Справа № 756/16356/15-к
№ 1-кп/756/219/16
Ун. 756/16356/15-к
18 лютого 2016 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такої, що народилася у м. Києві, українки, громадянки України, такої, що має незакінчену вищу освіту, непрацюючої, не заміжньої, на утриманні нікого не має, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 10.12.2014 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу розміром 850 грн.; 18.06.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 К України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 надійшов до Оболонського районного суду м. Києва 23 грудня 2015 року.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року їй було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.02.2016 року включно.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченій строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, вважаючи при цьому, що з врахуванням характеру протиправної поведінки обвинуваченої, інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть перешкодити їй у вчиненні нового злочину або забезпечити її явку в судове засідання, виконання нею інших, передбачених КПК України процесуальних обов'язків.
Захисник обвинуваченої, обвинувачена ЮСУПОВА, кожен окремо заперечували проти продовження, вважаючи його не обґрунтованим та захисник просила обрати її підзахисній більш м'який запобіжний захід, вказавши на те, що ЮСУПОВА має сталі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, незадовільний стан здоров'я.
Заслухавши думку прокурора, думку обвинуваченої, захисника, вивчивши матеріали провадження в межах, що є підставою для вирішення питання щодо запобіжного заходу, суд вважає доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, виходячи з такого.
Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно ЮСУПОВОЇ спливає, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого їй злочину, даних, що характеризують особу останньої, суд не вбачає достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
Встановлені в судовому засіданні обставини такий висновок суду не спростовують.
Приймаючи таке рішення суд враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що обвинувачена не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я. Також суду не надано ґрунтовних доказів того, що обвинувачена має хронічні захворювання у стадії, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 р. за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.
Також, матеріали обвинувального акту дають суду достатньо підстав для продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що на даний час інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177 КПК, та її належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_7 , враховуючи спосіб вчинення злочину, що їй інкримінуються, його наслідки, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких вона обвинувачується і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; (ризик перешкоджання здійсненню правосуддя). Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачена, з огляду на її моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), а відповідно, суд вважає за необхідне доцільним тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на думку суду більш м'яка міра запобіжного заходу на даний час не може забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних обов'язків, що випливають із ст.177 КПК України та її належної поведінки.
Також суд бере до уваги неодноразове притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності та те, що вона належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала.
Таким чином, на думку суду вказані вище ризики продовжують існувати на час розгляду даного питання.
Вирішуючи дане питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., яке є частиною національного законодавства, продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до свободи особистості.
Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи, її наслідки, соціальну небезпеку діяння, що ставиться в провину обвинуваченій.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченого під вартою.
Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, стан здоров'я обвинуваченої, суд вважає необхідним визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 182, 314 - 317, 331 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області, строком на 60 днів, тобто до 28.04.2016 року включно.
Визначити обвинуваченого ОСОБА_8 , заставу у розмірі двадцяти п'яти (25) мінімальних заробітних плат, що становить 34 450 (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят) грн., зобов'язавши обвинувачену прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною чи юридичною особою, окрім юридичної особи державної або комунальної власності або такої, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Обвинувачена, або інша фізична чи юридична особа, за винятком застережень, не пізніше п'яти днів з дня визначення застави зобов'язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документи, що це підтверджує суду, а саме на депозитний рахунок Оболонського районного суду м. Києва (отримувач Оболонський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896785, Банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, Розрахунковий рахунок 37317001005411).
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що у разі невиконання нею покладених на неї обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до неї може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ ОСОБА_9