Номер провадження 2/754/2413/16
Справа № 754/2161/16-ц
Іменем України
18 лютого 2016 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення речі, відшкодування збитків та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просить: 1. Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_3 повернути позивачу мобільний телефон "Nokia E65" який 28.07.2015 року було йому передано для надання послуги з ремонту і який до сьогодні неправомірно ним утримується відповідачем; 2. Стягнути на свою користь з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 пеню в розмірі 1245,00 грн.; 3. Стягнути на свою користь з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 2000,00 грн. відшкодування завданої йому моральної шкоди; 4. Стягнути на свою користь з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 1500,00 грн. понесених витрат на правову допомогу адвоката.
Перевіривши зазначену позовну заяву й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, з таких підстав.
Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява має відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Як зазначає Пленум ВС України у Постанові №2 від 12.06.2009р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину".
Як зазначає Пленум ВС України у п. 6 Постанові №5 від 12.04.1996р. "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" позовна заява про захист прав споживача має повністю відповідати вимогам ст. 119 ЦПК щодо форми й змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду, тощо.
Судом встановлено, що всупереч вищевказаних вимог чинного законодавства України, у позовній заяві про захист прав споживача не зазначено яке право споживачів порушено, коли і в чому це виявилося.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Судом встановлено, що позивач при подачі позовної заяви, в якій об'єднано декілька вимог немайнового характеру та майнового характеру, не надав документ, що підтверджує сплату судового збору у передбаченому законом розмірі відповідно до кожної вимоги майнового та немайнового характеру.
При цьому позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", однак, як суд вже зазначав, у позовній заяві не зазначено яке право споживачів порушено, коли і в чому це виявилося.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Разом з тим, Закон України "Про судовий збір" не містить пільг щодо сплати судового збору для позивачів у справах про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення речі, відшкодування збитків та моральної шкоди залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків три дні з дня отримання копії цієї ухвали, у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Петріщева І.В.