Номер провадження 2/754/2463/16
Справа № 754/2314/16-ц
Іменем України
19 лютого 2016 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Грегуль О.В.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивачка звернувшись до суду з вищевказаним позовом, просить розірвати укладений нею із відповідачем шлюб та стягнути з останнього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) та в твердій грошовій сумі: 1400 грн., а також на своє утримання в твердій грошовій сумі: 1400 грн..
Вважаю, що позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Зокрема, в порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність та позовних вимог про розірвання шлюбу та позовних вимог про стягнення аліментів, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про стягнення аліментів. Крім того, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і позовних вимог про стягнення аліментів, є різними.
Спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи.
При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі і що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про стягнення аліментів, і в наслідку, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про стягнення аліментів.
Крім того, за змістом положень ст. 126 ЦПК, вирішення питань про об'єднання і роз'єднання позовних вимог, це виключне право судді або суду, а не позивача.
У порушення ч. 2 ст. 118 та п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, також у позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, що в даному конкретному випадку, позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, пов'язані між собою і їх доцільно розглядати в одному провадженні та чим конкретно це підтверджується.
Також, заявляючи вимоги про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, щомісяця, позивачка, в порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, не виклала в позові обставин і не зазначила доказів того, що відповідач, як це передбачено ч. 1 ст. 184 СК України, має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також про наявність інших обставин, що мають істотне значення і які б у свою чергу давали правові підстави для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі.
У порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, не викладено в позові обставин та не зазначено доказів і про наявність правових підстав для одночасного стягнення з відповідача аліментів у частці від заробітку (доходу) та в твердій грошовій сумі.
За таких обставин, позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачкою даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.