ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3314/16-к
провадження № 1-кс/753/881/16
"19" лютого 2016 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання військового прокурора Дарницького гарнізону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42016110340000018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ,
Військовий прокурор Дарницького гарнізону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що групою прокурорів військової прокуратури Дарницького гарнізону здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42016110340000018 по підозрі ОСОБА_5 у державній зраді, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
В клопотанні зазначено, що відповідно до наказу Першого заступника Міністра оборони України № 119 від 19.07.2013 ОСОБА_5 у званні підполковника медичної служби проходив військову службу в Центрі медичної реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 » (надалі - Центр « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») на посаді заступника начальника Центру - начальника медичної частини. Центр «Судак» як військова частина НОМЕР_1 дислокувався в АДРЕСА_1 у АДРЕСА_2 по АДРЕСА_3 .
В лютому 2014 р. Автономна Республіка Крим була окупована військами Збройних Сил Російської Федерації, а в березні війська Російської Федерації проникли на територію військової частини НОМЕР_1 і захопили її майно. В цей час ОСОБА_5 , будучи громадянином України та діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, достовірно знаючи обставини окупації території Автономної Республіки Крим та усвідомлюючи свій обов'язок завжди бути вірним народу України, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну та військову таємницю, діючи з особистих мотивів, всупереч інтересам України, погодився сприяти представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України на умовах подальшого працевлаштування та збереження посади. ОСОБА_5 сприяв незаконному проникненню на територію військової частини військовослужбовців Російської Федерації і захопленню майна. Надалі, в присутності та з участю ОСОБА_5 окупанти проводили агітаційну роботу з військовослужбовцями Збройних Сил України щодо переходу їх на службу до Збройних Сил Російської Федерації чи виконання ними обов'язків за посадами без вступу на військову службу. Далі ОСОБА_5 на умовах окупаційної влади приступив до фактичного виконання обов'язків заступника начальника Центру «Судак», який у серпні 2014 р. був реорганізований окупаційною владою у Федеральну автономну установу Міністерства оборони Російської Федерації «Центральний спортивний клуб Армії», організовував проведення реабілітаційних заходів та надання медичної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил Російської Федерації. 12 серпня 2014 р. ОСОБА_5 був переведений окупаційною владою на посаду начальника лікувально-фізкультурного диспансеру відокремленого підрозділу ФАУ МО РФ ЦСКА Центру фізкультурно-оздоровчої та спеціальної підготовки «Судак», де і працює по цей час.
Клопотання мотивоване наявністю ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти цим ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання пославшись на недоведеність підозри в державній зраді. Вказав, що ОСОБА_5 як військовий медик не може бути суб'єктом цього злочину, і в його діях відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 111 КК України. ОСОБА_5 стверджує, що подавав рапорт про звільнення з Української Армії, і ці його доводи органом досудового розслідування не перевірені. Станом на березень 2014 р. Україна не перебувала в умовах воєнного стану або збройного конфлікту з Російською Федерацією, ознак шпигунства в діях ОСОБА_5 немає, як немає і ознак надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України. Захисник звернув увагу суду на ту обставину, що одразу після затримання ОСОБА_5 було оголошено про підозру в дезертирстві і обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Однак коли підозрюваний вніс заставу і вийшов зі слідчого ізолятора, його було повторно затримано.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав захисника та заявив про невизнання вини у державній зраді пояснивши, що вважав себе звільненим з військової служби, оскільки 10 березня 2014 р. подавав рапорт про це. В подальшому командир повідомив, що є наказ Міністра оборони України про його звільнення, на підставі якого видав свій наказ.
Заслухавши сторони, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження № 42016110340000018, слідчий суддя встановив такі обставини.
29 січня 2016 р. під час перетину КПВВ «Каланчак» ОСОБА_5 затримано по підозрі у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, на підставі ухвали слідчого судді від 8 вересня 2015 р. про дозвіл на затримання з метою приводу.
Ухвалою слідчого судді від 30 січня 2016 р., частково зміненою ухвалою Апеляційного суду м. Києва, ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
17 лютого 2016 р. після внесення визначеної судом застави ОСОБА_5 був звільнений зі слідчого ізолятора, проте він одразу ж був затриманий на підставі п. 1) ч. 1 ст. 208 КПК України по підозрі в державній зраді.
18 лютого 2016 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Всупереч доводам захисника зазначені в клопотанні обставини підозри ОСОБА_5 в державній зраді підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, а саме: матеріалами особової справи підозрюваного; інформацією Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України про те, що військовослужбовець ОСОБА_5 не прибув з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим у визначений строк до визначеного пункту прибуття; даними паспорта громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 ; довідками, виданими ОСОБА_5 окупаційною владою; даними його трудової книжки; показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
У разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.
Враховуючи, що ОСОБА_5 перебував у розшуку, його постійним місцем проживання є територія тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, де мешкають його дружина та неповнолітні діти, за час окупації Автономної Республіки Крим він отримав російське громадянство, а в Україну прибув маючи при собі два паспорти, в тому числі паспорт громадянина Російської Федерації, у якому змінено дату його народження, вважаю доведеним існування ризику, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Водночас посилання прокурора на інші ризики є безпідставним.
Сукупність наведених обставин вказує на те, що ступінь існуючого ризику є досить високим і жоден із більш м'яких запобіжних заходів запобігти йому не зможе, що дає підстави для застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Водночас суд враховує, що відповідно до положень ч. 5 ст. 176 КПК України до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України, більш м'які запобіжні заходи (у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту та застави) застосовані бути не можуть
На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою відраховувати від 29 січня 2016 р.
Дія ухвали закінчується 28 березня 2016 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на військового прокурора Дарницького гарнізону.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: