ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21905/15-ц
провадження № 2/753/1956/16
"21" січня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Вовк Є.І., вивчивши матеріали справи за позовом, підписаним ОСОБА_2, в якому позивачем вказано ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, третя особа - ОСОБА_5,
Встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.
Вказану заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, а саме: не надано належного документу на підтвердження повноважень ОСОБА_2 щодо підписання вказаного позову, передбаченого ст.42 ЦПК України; відсутнє обгрунтування щодо посилання на вказаний позов, як на "уточнений" за умови відсутності даних щодо наявності іншого позову; відсутнє обгрунтування щодо наявності конкретних спірних обставин (щодо визначення безпосереднього предмету судового розгляду) щодо огульного посилання на численні положення, передбачені ст.228 ЦК України (щодо нікчемності правочину) - без визначення конкретних відповідних підстав (спірних обставин); не вказано номерів засобу зв"язку позивача та відповідача.
Згідно ст.121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи наведене, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва було вирішено залишити без руху позовну заяву з наданням заявнику строку для виправлення вказаних недоліків - 5 днів. Копію вказаної ухвали позивач отримав 09.01.2016 року, а ОСОБА_2 - 06.01.2016 року (що підтверджується розписками вказаних осіб у рекомендованих листах).
Проте, недоліки позову не були усунуті.
При цьому, заявником не враховано, що необхідність зазначення вказаного обгрунтування кореспондує і принципу змагальності сторін (ст.10 ЦПК України), якому кореспондує необхідність здійснення пропозиції відповідачу подати в зазначений строк (в ухвалі про відкриття провадження) письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, що передбачено п.5) частиною 5 ст.122 ЦПК України, то що є частиною передумов дотримання судом строку розгляду цивільних справ, імперативно встановленому ст.157 ЦПК України (щодо визначення максимального строку).
В силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, судом враховано, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
В тому числі, судом враховано, що до вказаної позовної заяви була долучена лише фотокопія документу щодо повноважень ОСОБА_2 - копія довіреності (яка жодним чином не завірена), проте регламентований ст.ст.42, 119 ЦПК України перелік належних документів, які підтверджують повноваження представника особи у цивільному судочинстві, не передбачає можливості підтвердження відповідних повноважень представника шляхом надання вказаної копії відповідних документів, а імперативно зазначено, що надаються саме "документи" (за встановленим переліком), а не їх копії. При цьому, ст.42 ЦПК України імперативно встановлює, що саме оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи, проте заявником не було надано до суду належного документу на підтвердження повноважень ОСОБА_2, в тому числі на вимогу суду, і тому суддя був позбавлений можливості посвідчити копію з нього.
З положень ч.2 ст.121 ЦПК України вбачається: якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до положень ч.5 ст.121 ЦПК України - повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, вважаю, що відповідно до ст.121 ЦПК України заяву належить повернути.
Керуючись ст.121 ЦПК України,
Ухвалив:
Повернути позов, в якому позивачем вказано ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, третя особа - ОСОБА_5.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Суддя: