Справа № 715/2597/15-а
Провадження № 2-а/715/3/16
10.02.2016 смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі головуючого судді Маковійчук Ю.В.,
секретаря судового засідання Затолошної Р.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Глибоцької селищної ради Чернівецької області про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради,
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Глибоцької селищної ради Чернівецької області про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач рішенням 51 - ої сесії 6 скликання Глибоцької селищної ради від 22 вересня 2015 року № 430-51/15 «Про розгляд заяви № С- 652 від 03.09.2015 року ОСОБА_4, яка діє по дорученню ОСОБА_3М.» вирішила залишити майно - колодязь, який розташований в смт. Глибока по вул.. Українській 4-Б для загального користування сусідньому власнику. Вказує на те, що вона є власником житлового будинку і господарських будівель і споруд, які знаходяться за вищевказаною адресою, в тому числі і колодязю № 1.
Вважає, що селищна рада вийшла за межі своїх повноважень, оскільки розпорядилася майном, що є її власністю, а тому просить визнати вказане рішення незаконним та скасувати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючи на обставини, які викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав повністю, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на його безпідставність, вважав, що рішення є законним, підстав для його скасування немає.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.3 вказаної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником житлового будинку і господарських будівель і споруд, зокрема, житлового будинку літ. А-1, ганку літ. «А», гаражу літ. «Б», сараю літ. «В», убиральні літ. «Г», сараю літ. «Д», колодязю № 1, вимощення № І, на які знаходяться по вул.. Українській 4-Б в смт. Глибока Чернівецької області, що підтверджується витягом з державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Зокрема, рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2014 року за позивачем визнано право власності на 2/3 частки вказаного майна, а за договором дарування № 5589 від 21.04.2015 року остання набула право власності на 1/3 частки вказаного майна.
Рішенням 51 - ої сесії 6 скликання Глибоцької селищної ради від 22 вересня 2015 року № 430-51/15 «Про розгляд заяви № С- 652 від 03.09.2015 року ОСОБА_4, яка діє по дорученню ОСОБА_3М.» вирішено залишити майно - колодязь, який розташований в смт. Глибока по вул.. Українській 4-Б для загального користування сусідньому власнику ОСОБА_5
Також встановлено, що ОСОБА_4 не була уповноважена на розпорядження майном її довірительки ОСОБА_3, оскільки, зі змісту доручення від 14.08.2013 року вбачається, що ОСОБА_4 уповноважена бути представником в Глибоцькій селищній раді Чернівецької області, в землевпорядних організаціях та органах Держземагенства з питань подання всіх необхідних документів для приватизації.
Також встановлено, що ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 16.12.2015 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2014 року у справ за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Глибоцької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно було закрито, оскільки ОСОБА_5 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження, що вона має право власності чи користування на колодязь, який знаходиться по вул.. Українській 4-Б в смт. Глибока Чернівецької області.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин та управління майно, що є в комунальній власності, тобто, у повноваження сільської ради не входить розпорядження нерухомим майном, господарськими будівлями які не є у комунальній власності, а тому питання користування криницею не може бути вирішено сільською радою в супереч ст. 321 Цивільного кодексу України..
Нормою ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади (рішення сесії), який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна може бути визнаний судом незаконним та скасований.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що приймаючи оскаржуване рішення селищна рада вийшла за межі своїх повноважень, так як розпорядилася майном, що належить на праві власності позивачу, атому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, ст. ст. 26 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 321, 393 ЦК України, Керуючись ст.ст. 4, 6, 158-163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення 51 - ої сесії 6 скликання Глибоцької селищної ради від 22 вересня 2015 року № 430-51/15 «Про розгляд заяви № С- 652 від 03.09.2015 року ОСОБА_4, яка діє по дорученню ОСОБА_3 про передачу селищній раді майна (колодязь) на право довічного користування».
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: