Справа № 22-ц/793/623/16Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 59 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
18 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 06 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Черкаської центральної районної лікарні, треті особи без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго», Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання вчинити дії, -
У серпні 2014 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом.
В обгрунтування своїх позовних вимог вказувала, що вона визнана постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи та відноситься до 4 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв'язку із чим за ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» має право на відпустку по вагітності та пологах тривалістю 180 календарних днів (90 днів до пологів та 90 днів після).
11 липня 2014 року вона звернулась до відповідача з приводу надання листка непрацездатності на відпустку тривалістю 180 календарних днів, проте їй було відмовлено у зв'язку із тим, що вона не проживала на час видачі листа непрацездатності на території посиленого радіоекологічного контролю, тому її статус, як потерпілої, втрачається.
30 липня 2014 року Черкаською ЦРЛ позивачу було видано листок непрацездатності за № 529341 серії АГО на 126 календарних днів замість передбачених Законом 180, у зв'язку із чим звернулася до суду та просила зобов'язати Черкаську ЦРЛ видати їй листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 календарних днів, як особі, що належить до IV категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та визнати виданий їй лікарняний листок непрацездатності на 126 днів недійсним.
Справа переглядалась судами різних інстанцій.
Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 06 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, районний суд вважав, що на період виникнення права на пільгу щодо 180 днів відпустки по вагітності та пологам позивачка не проживала та не працювала в зоні посиленого радіоекологічного контролю і відповідно не мала права на користування цією пільгою.
Зробивши висновок про безпідставність позовних вимог ОСОБА_6 районний суд вважав, що позивачем вірно обрано спосіб захисту порушеного права, а справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Проте, колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи слідуюче.
КЗ «Черкаська районна лікарня» не відноситься до органів, які здійснюють владні управлінські функції відносно пацієнтів, а є установою, що надає пацієнтам медичні послуги, здійснює експертизу тимчасової непрацездатності та видає пацієнтам листки непрацездатності, в зв'язку із чим спори з приводу захисту особистих немайнових прав осіб повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Проте, вирішуючи спір, районний суд не перевірив на захист якого права позивачка звернулася до суду та чи може бути захищено право позивачки обраним нею способом захисту.
За положеннями ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених. Невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав із застосуванням відповідного способу захисту.
Звертаючись до суду ОСОБА_6 просила визнати недійсним листок непрацездатност від 30 липня 2014 року та зобов'язати КЗ «Черкаська районна лікарня» видати інших листок непрацездатності.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно листка непрацездатності серії АГО № 529341 від 30 липня 2014 року комунальним закладом «Черкаська центральна районна лікарня» ОСОБА_6 з 30 липня 2014 року перебувала на лікарняному у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 днів. (а.с. 14)
Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену Наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року № 445 листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів і 56 - після).
В той же час п. 6.3 вказаної Інструкції передбачена видача жінкам, які належать до I - IV категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 календарних днів (90 днів на період допологової відпустки і 90 - на період післяпологової відпустки).
Так, відповідно до зазначеного пункту Інструкції та вищевказаних вимог діючого законодавства, ОСОБА_6 звернулася до КЗ «Черкаська центральна районна лікарня» 14 липня 2014 року із заявою про видачу листка непрацездатності у зв'язку із вагітністю та пологами.
Листом № 07/1593 від 16 липня 2014 року головним лікарем КЗ «Черкаська центральна районна лікарня» позивачці роз'яснено, що оскільки місцем її постійного проживання є с. Леськи, вул. Садова, 115 (що відноситься до «чистої «зони) то її статус, як потерпілої, втрачається. (а.с. 13), а 30 липня 2014 року видано листок непрацездатності без врахування пільги, передбаченої ст. 30 ЗУ ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року № 455.
Пунктом 8.1 Інструкції передбачено, що контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об'єднання.
Згідно п. 8.3.Інструкції за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності також визначені статтею 36 Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Згідно зі ст. 28 вищевказаного Закону фахівці Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам.
Згідно п. 2.1 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом МОЗ України від 09 квітня 2008 року № 189, 2.1 до завдань проведення ЕТН відноситься встановлення у працівників факту тимчасової непрацездатності та визначення її термінів, надання рекомендацій про відповідні умови праці для хворих, які не мають групи інвалідності, але потребують тимчасово чи постійно особливих умов праці за станом здоров'я.
Керівники закладів охорони здоров'я видають накази і надають розпорядження стосовно організації ЕТН у закладі охорони здоров'я та контролюють їх виконання. (п. 8.2 Інструкції та 3.4 Положення)
Пунктом 3.3. визначено, що безпосередньо в закладах охорони здоров'я незалежно від форм власності, у тому числі в клініках вищих медичних навчальних закладів та науково-дослідних інститутів організацію ЕТН здійснює керівник (головний лікар), в тому числі, шляхом: видання наказів та надання розпоряджень стосовно організації ЕТН у закладі охорони здоров'я та вдосконалення її якості; розгляду звернень з боку хворих (пацієнтів) на дії лікарів з питань ЕТН; уживання заходів щодо притягнення до відповідальності згідно з чинним законодавством медичних працівників, які допустили порушення проведення ЕТН, порядку видачі, продовження та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, оформлення медичної облікової документації;
Питання порядку звернення громадян до ФСС з тимчасової втрати працездатності та інших державних установ у випадках порушення їх права і законних інтереси чи свободи, створення перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод регулюються ЗУ «Про звернення громадян».
Із системного аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що Законом передбачена відповідна процедура перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, а також можливі наслідки порушення встановленого порядку їх видачі, тобто встановлений особливий порядок позасудового врегулювання даного питання. Листок непрацездатності не може бути визнаний недійсним, оскільки він не є правочином. Питання щодо видачі та продовження листків непрацездатності врегульовано спеціальним законодавством.
Колегія суддів зауважує, що при порушенні видачі листка непрацездатності, відповідальність згідно з законом несуть лікарі, оцінку обгрунтованості видачі листка непрацездатності, як документа - доказу (підстави), має давати орган, який вирішує питання призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності по вагітності та пологах, а позивачем, у даному випадку, обрано невірний спосіб захисту, який не передбачений чинним законодавством.
За таких обставин, заочне рішення суду першої інстанції на підставі ч. 4 ст. 309 ЦПК України підлягає до скасування у зв'язку із порушенням районним судом норм матеріального та процесуального права, що стало наслідком неправильного правового обгрунтування підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 06 травня 2015 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :