Справа №705/640/16-к
1-кп/705/193/16
18 лютого 2016 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015250250001442 від 20 вересня 2015 рокуза обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Умань Черкаської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, дітей на утриманні не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, суд
Обвинувачений ОСОБА_5 19.09.2015 року приблизно о 10 години 00 хвилин, перебуваючи на території подвір'я розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з співмешканкою ОСОБА_4 , з метою нанесення тілесних ушкоджень, умисно, наніс останній дерев'яною палицею декілька ударів у різні частини тулуба, при цьому один з ударів прийшовся по нижній губі, інший в область ліктьового суглобу правої руки та в ліву верхню частину голови, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови зліва, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №903 від 23.10.2015 року належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також тілесні ушкодження у вигляді закритого консолідуючого поперечного перелому проксимальної третини діафазу правої ліктьової кістки без зміщення, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №903 від 23.10.2015 року, належить до середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, підтвердив факти та обставини вчинення злочину, так як вони викладені судом вище. По суті фактичних обставин справи пояснив, що 19.09.2015 року приблизно о 10 години 00 хвилин, на території подвір'я за адресою: АДРЕСА_1 , посварившись з співмешканкою ОСОБА_4 , вдарив її дерев'яною палицею декілька разів у різні частини тулуба, по нижній губі, в область ліктьового суглобу правої руки та в ліву верхню частину голови.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, його показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставин справи, що в судовому засіданні підтвердила потерпіла ОСОБА_4 , положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду роз'яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.
Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_5 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки він своїми умисними діями заподіяв середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч. 1 ст. 122 Особливої частини КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, під наглядом у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку в наркологічному відділенні УЛ№ 2 з приводу алкогольної залежності, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням обставини, що пом'якшує покарання та особу обвинуваченого, його критичного ставлення до скоєного, що свідчать про намір стати на шлях виправлення та перевиховання які дають підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, суд приходить до висновку що виправлення ОСОБА_5 можливе без реального відбуття покарання та про можливість застосування до обвинуваченого ст.75 КК України, звільнивши його від відбуття покарання з іспитовим строком.
Речових доказів за провадженням немає.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальних витрат по справі немає.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.349, 368,373-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
В силу статті 75 КК України ОСОБА_5 від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі звільнити з іспитовим строком на 1 рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені нього судом обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи та проживання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1