Апеляційний суд Черкаської області
м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83
Справа № 11-449/10 Головуючий по 1 інстанції Категорія ст. 389 ч. 2 КК України ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ШКРЕБА Р.Д.
"6" липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської облаеті в складі:
головуючого ШКРЕБИ Р.Д.
суддів ТАПАЛА Г.К.,
ОСОБА_2 за участю прокурора ЛЄНКОВОЇ Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в судовому розгляді справи на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2010 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та житель м. Канева,
АДРЕСА_1 Черкаської
області, раніше судимий:
*08.12.2005 р. Канівським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на один рік;
*28.04.2009 р. Канівським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 190 КК України до 240 годин громадських po6iт, -
засуджений за ч. 2 ст. 389 КК України до п'яти місців арешту, -
встановила:
ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він, будучи засудженим Канівським міськрайонним судом Черкаської області 28.04.2009 р. за ч. 1 ст. 190 КК України до 240 годин громадських робіт, проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_2 та будучи зобов'язаним у вільний від роботи час безоплатно виконувати суспільно корисні роботи в період з 29.05.2009 р. по 06.07.2009 р., діючи умисно ухилявся від відбування покарання, не з'являючись до комунального підприємства «місто» для виконання громадських робіт. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4, після попередження інспектором KBI Канівського МРП про необхідність відпрацювання громадських робіт та повторного направления 06.07.2009 року для відбування покарання, відпрацював лише 12 годин та починаючи з 09.07.2009 р. по 16.09.2009 р. діючи умисно, ухилявся від відбування покарання, не з'являючись до комунального підприємства «Micтo» для виконання громадських po6iт.
В апеляції прокурор, який приймав участь у судовому розгляді справи, не оспорюючи фактичні обставини справи, які суд визнав доведеними i правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, вказує на неправильне застосування кримінального закону, оскільки суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_4 не відбув покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 240 годин громадських робіт, відпрацював лише 12 годин та не призначив покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, а тому просить скасувати вирок суду першої інстанції i постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_4 покарання за ст. 389 ч. 2 КК України у вигляді п'яти місців арешту. Відповідно до ч. 1 ст.72 КК України перевести не відбуту частину покарання у вигляді 228 годин громадських робіт на 29 днів арешту та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточно визначити до відбуття покарання у вигляді п'яти місців 10 днів арешту.
Заслухавши доповідь судді, пояснения прокурора, який підтримав апеляцію та засудженого ОСОБА_4, який заперечує апеляцію, вивчивши матеріали справи і перевіивши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується доказами у справі, яку розглянуто в судовому засіданні у першій інстанції в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України.
Доведеність винності засудженого у вчиненні злочину, за який його засуджено, як і правильність кваліфікації дій винного за ч. 2 ст. 389 КК України yci учасники судового розгляду справи не оспорювали. Сам засуджений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину і показав суду, що дійсно вироком суду його було засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України до 240 годин громадських робіт. Інспектор KBI ознайомила його з порядком відбування покарання та попередила, що за невиконання громадських робіт його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Але він жодного дня iз призначеного покарання не відбув, оскільки працював по найму на тимчасових підробітках i в нього не було часу відбувати громадські роботи. У липні 2009 року йому було повторно роз'яснено інспектором KBI, що у раз1 ухилення від відбування покарання його буде притягнуто до кримінальної відповідальності i знову ознайомлено з порядком та правилами відбування покарання. Його повторно було направлено на громадські роботи, але він там відпрацював всього три дні, а потім вирішив просто не ходити на громадські роботи. Просив суд його суворо не карати, у вчиненому щиро кається.
Такі його показания узгоджуються з іншими доказами у справі, що він i не оспорював.
3 протоколу судового засідання вбачається, що головуючий докладно роз'яснив учасникам судового розгляду зміст положень, передбачених ст. 299 КПК Украши, а сааме, що у випадку визнання недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, сторони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Ці встановлені фактичні обставини справи та кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст.389 КК України у апеляції прокурором не оспорюється. Тому в цій частині вирок суду першої інстанції є законним i обгрунтованим.
При вирішенні питания про призначення ОСОБА_4 покарання за даний злочин суд відповідно до вимог ст. 65 КК України в повній мipi врахував тяжкість вчиненного злочину, який згідно ст. 12 КК України кваліфікується як злочин невеликої тяжкості, дані про особу винного, який за місцем проживания характеризується посередньо, а також обставини, які пом'якшують покарання засудженого: його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. З урахуванням цих обставин суд першої інстанції призначив ОСОБА_3 покарання в межах санкції кримінального закону, за яким засуджено винного, у вигляді арешту є достатнім для виправлення засудженого i ніким не оспорюється, тому вирок суду в цій частині також є законним i обгрунтованим.
Разом з тим при визначенні покарання ОСОБА_4 суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_4 не відбув покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у вигляді 240 годин громадських робіт, відпрацювавши лише 12 годин, не призначив ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.
За таких обставин вирок суду першої інстнації в частині призначення ОСОБА_4 покарання підлягає скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
При постановлена нового вироку ОСОБА_4 слід вважати винним i засудженим за ч. 2 ст. 389 КК України до призначеного вироком Канівського міськрайонного суду в Черкаській області від 12 травня 2010 року покарання у вигляді 5 місяців арешту.
Враховуючи встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчинення засудженим злочину, ступінь тяжкості злочину та особу ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку, що при призначенні винному покарання згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного йому покарання за новим вироком - 5 місяців арешту необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у вигляді 240 годин громадських робіт, перевівши відповідно до п. г ч. 1 ст. 72 КК України невідбуту ним частину покарання у вигляді 228 годин громадських робіт на 29 днів арешту i остаточно визначити ОСОБА_4 до відбуття покарання у вигляді 5 місяців 10 днів арешту.
Таке покарання є відповідним вимогам кримінального закону i є необхідним i достатнім для виправлення засудженого i попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 323, 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -
Апеляшю прокурора задовольнити повністю.
Вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2010 року відносно ОСОБА_5 в частині призначеного йому покарання -скасувати.
Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 2 ст. 389 КК України до визначеного вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2010 року покарання - п'ять місяців арешту.
Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного ОСОБА_4 покарання за новим вироком - п'ять місяців арешту частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2009 року у вигляді 240 годин громадських робіт, перевівши відповідно до п. г ч. 1 ст. 72 КК України невідбуту ним частину покарання у вигляді 228 годин громадських робіт на 29 днів арешту i остаточно визначити ОСОБА_5 до відбуття покарання у вигляді п'яти місяців 10 днів арешту.
В решті вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2010 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено i на нього може бути принесено подання прокурора в порядку касаційного провадження до колегії суддів судової палати кримінальних справах Верховного Суду України через апеляційний суд протягом одного місяця учасниками процессу з моменту проголошення вироку, а засудженим - в той же строк з моменту вручения йому копії вироку.
Головуючий
Судді