Провадження № 2/641/1320/2013 Справа № 641/2707/13-ц
11 вересня 2013 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Боговського Д.Є.
за участю секретаря - Бєлової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” в особі філії “Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ПАТ КБ “Приватбанк” звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № HAXRRX13850331 від 29.05.2007 в сумі 31081,21 грн., солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” в особі філії “Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” у Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_1 суму 200,00 грн., відшкодувати судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ КБ “Приватбанк” зазначав, що 29.05.2007 між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № HAXRRX13850331, відповідно до умов якого останньому надано кредитні кошти на споживчі цілі в розмірі 4304,39 грн. строком до 28.05.2009 включно зі сплатою відсотків в розмірі 12% річних. Зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором забезпечено порукою, а саме Договором поруки від 22.03.2011, укладеним банком із поручителем - ТОВ “УФА “Верус”. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 вчасно не виконував, внаслідок чого станом на 01.02.2013 виникла заборгованість в розмірі 31281,21 грн., з яких 4304,40 грн. - заборгованість за кредитом, 11620,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 929,70 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 12460,35 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1465,77 грн.
В судовому засіданні представник позивача - ПАТ КБ “Приватбанк” підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшли письмові заперечення по суті позовних вимог, в яких ОСОБА_1 зазначав, що не визнає в повному обсязі позов ПАТ “КБ “Приватбанк”, оскільки останнім пропущений строк позовної давності для звернення до суду. Також відповідач зазначав, що він вважає неправомірним положення Умов надання споживчого кредиту фізичним особам щодо збільшення терміну позовної давності.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог, просила застосувати строк позовної давності до заявлених вимог.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” в особі філії “Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” у Комінтернівському районі м. Харкова в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справу за його відсутності не надавав.
Суд, заслухавши прояснення сторін, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
29.05.2007 між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № HAXRRX13850331, відповідно до умов якого останньому надано кредитні кошти на споживчі цілі в розмірі 4304,39 грн. строком до 28.05.2009 включно зі сплатою відсотків в розмірі 12% річних.
22.03.2011 між ПАТ КБ “Приватбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” в особі філії “Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” у Комінтернівському районі м. Харкова укладено договір поруки. Предметом цього договору є надання поруки ТОВ “УФА “Верус” перед ПАТ КБ “Приватбанк” за виконання боржником - ОСОБА_1 всіх своїх зобов'язань за кредитним договором № HAXRRX13850331 від 29.05.2007, розмір відповідальності обмеженою сумою, зазначеною в Додатку № 1 до Договору поруки від 22.03.2011 та становить 200,00 грн.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ “Приватбанк” виконав своєчасно та повністю, надавши ОСОБА_1 грошові кошти за договором.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
В порушення умов договору ОСОБА_1 зобов'язання належним чином не виконав.
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Станом на 01.02.2013 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом в сумі 4304,40 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 11620,99 грн., заборгованість по комісії в сумі 929,70 грн., нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 12460,35 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1465,77 грн., а всього 31281,21 грн.
Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, ані відповідачем ОСОБА_1, ані його представником не заперечується той факт, що банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти.
Суд не погоджується із позицією відповідача ОСОБА_1 та його представника щодо пропуску банком строку позовної давності з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Однак, стаття 259 ЦК України передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
З матеріалів справи вбачається, що при укладенні 29 травня 2007 року договору між ПАТ “КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1, останній надав згоду, що заява разом із запропонованими банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам тарифами, складає між банком та позичальником кредитний договір, засвідчивши її своїм підписом.
Відповідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт) термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у п'ять років.
Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності відносно стягнення заборгованості за кредитом до п'яти років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.
Згідно зі ст.. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Отже, відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг п'ятирічного строку позовної давності за вимогами ПАТ “КБ “Приватбанк” про стягнення заборгованості за кредитним договором почався 28 травня 2009 року та спливає 28 травня 2014 року, позов пред'явлено до суду 25 травня 2013 року.
При цьому, положення статті 616 ЦК України передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ “Приватбанк” в частині стягнення заборгованості за кредитом, процентам та комісії, однак вважає за доцільне з урахуванням майнового стану боржника ОСОБА_1, об'єктивних обставин, зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором до 4305,10 грн.
Відповідно до положень ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором № HAXRRX13850331 від 29.05.2007 в розмірі 23125 грн. 96 коп.
Стягнути з ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус” в особі філії “ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус” у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 солідарно на користь позивача 200 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 231 грн. 25 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення.
Суддя: ОСОБА_2