Провадження № 2/641/1391/2013 Справа № 641/2987/13-ц
28 серпня 2013 року
Комінтернівський районний суд міста Харкова
головуючого - судді Боговського Д.Є.
за участю секретаря - Бєлової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Харківська муніципальна страхова компанія” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ПАТ “Харківська муніципальна страхова компанія” на його користь матеріальну шкоду в розмірі 3428,93 грн. та моральну шкоду в розмірі 4000,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 31.08.2010 між ним та ВАТ “ХМСК” оформлено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів № ВВ/0871598. Керуючи належним йому транспортним засобом, 21.09.2010 ОСОБА_1 допустив зіткнення із транспортним засобом, що належав ОСОБА_2, пошкодивши його. Відповідно до звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця ТОВ “Сател Груп” № 297/10 від 13.10.2010 матеріальний збиток, завданий ОСОБА_2, без урахування втрати товарної вартості, за умовами ремонту на ВАТ “Техно-Арт” становить 10726,27 грн., в той час як відповідно до Акту виконаних робіт від 10.11.2010 ОСОБА_2 здійснила оплату ВАТ “Техно-Арт” за ремонт пошкодженого транспортного засобу в сумі 14155,20 грн. ВАТ “ХМСК” 08.12.2010 здійснило виплату ОСОБА_2 в рахунок компенсації матеріального збитку в сумі 9726,27 грн., франшиза становила 1000,00 грн. та була сплачена безпосередньо ОСОБА_2 позивачем ОСОБА_1 За таких обставин різниця між отриманою потерпілою виплатою страхового відшкодування та фактично понесеними нею витратами на ремонт транспортного засобу склала 3428,93 грн. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.12.2011 присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, 10920,40 грн., з яких 2000,00 - моральна шкода, 150,00 грн. - судові витрати, 8770,40 грн. - матеріальна шкода, вказане судове рішення набрало законної сили та виконане позивачем в добровільному порядку. Однак, ОСОБА_1 вказує на той факт, що на вирішення ТОВ “Сател Груп” було поставлено питання про визначення розміру матеріального збитку за умов ремонту на ВАТ “Техно-Арт”. ОСОБА_2 було надано Рахунок-фактуру ВАТ “Техно-Арт” від 23.09.2010, згідно якої вартість ремонту мала скласти 14918,00 грн., між тим як у звіті № 297/10 не зазначено жодного документу-розрахунку із вказаного сервісного центру, тобто цей звіт базується лише на загальних даних, хоча розрахунок мав проводитись на основі калькуляції робіт на ВАТ “Техно-Арт”. Позивач вважає, що страхова компанія має відшкодувати йому витрати, які він поніс у зв'язку із невиплатою ОСОБА_2 суми матеріальної шкоди в повному обсязі, також діями страхової компанії йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що він був вимушений звертатися за допомогою до знайомих, тривалий час його звичний уклад життя був суттєво порушений, що завдавало йому значних душевних страждань.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задовольнити.
Представник відповідача - ПАТ “Харківська муніципальна страхова компанія” позов не визнала, надавши суду свої заперечення по суті позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, відповідно до звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця ТОВ “Сател Груп” № 297/10 від 13.10.2010 матеріальний збиток, завданий ОСОБА_2, власниці пошкодженого транспортного засобу, без урахування втрати товарної вартості, за умовами ремонту на ВАТ “Техно-Арт” становить 10726,27 грн. Вказаний звіт спеціаліста складений на підставі акту огляду транспортного засобу від 23.09.2010, при огляді пошкодженого транспортного засобу та складанні акту огляду була присутня ОСОБА_2, зауважень від неї не надійшло.
Відповідно до свідоцтва про державною реєстрації юридичної особи ВАТ “Харківська муніципальна страхова компанія” змінила своє найменування на ПАТ “Харківська муніципальна страхова компанія”, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 26.11.2010.
30.11.2010 ПАТ “ХМСК” складено страховий акт, відповідно до якого ОСОБА_2 підлягає виплаті 9726,27 грн. з вирахуванням франшизи - 1000,00 грн., суму якої має сплатити потерпілій винуватець ДТП - ОСОБА_1 Страхове відшкодування виплачено ОСОБА_2 08.12.2010.
Відповідно до Акту виконаних робіт від 10.11.2010 ОСОБА_2 здійснила оплату ВАТ “Техно-Арт” за ремонт пошкодженого транспортного засобу в сумі 14155,20 грн.
Також ОСОБА_2, скориставшись наданим їй правом на відшкодування матеріальних збитків в повному обсязі, звернулась до суду із відповідним позовом. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.12.2011 присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, 10920,40 грн.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що звіт дослідження спеціаліста-автотоварознавця ТОВ “Сател Груп” № 297/10 від 13.10.2010 щодо визначення матеріального збитку за умовами ремонту на ВАТ “Техно-Арт” не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 відповідно до Акту виконаних робіт від 10.11.2010 здійснено оплату ВАТ “Техно-Арт” за ремонт пошкодженого транспортного засобу - 14155,20 грн., різниця між заявленими сумами складає 3428,93 грн., яку і бажає позивач відшкодувати за рахунок ПАТ “ХМСК”.
Суд з позицією позивача не погоджується з наступних підстав.
Так, згідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик відшкодовує потерпілому оцінену шкоду, заподіяну йому в ДТП при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності, встановлених Законом.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з врахуванням зносу.
Згідно до ст. 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик протягом трьох днів з моменту отримання письмового повідомлення про страховий випадок, зобов'язаний спрямувати експерта або аварійного комісара до місця знаходження пошкодженого ТЗ для його огляду та оцінки шкоди. Для визначення розміру шкоди з метою виплати страхового відшкодування, проводиться страхова оцінка розміру даної шкоди. Крім того, страховик у випадку настання страхового випадку відшкодовує витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з врахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
При цьому, діючим законодавством України передбачено порядок проведення розрахунку, який встановлюється “Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів”, затвердженої Наказом Мін'юсту та Фонду держмайна № 142/5/2092 від 24.11.2003.
Відповідно до п. 2.4. “Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів”, під вартістю матеріального збитку з технічної точки зору розуміється вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу.
Таким чином, відповідно до діючого законодавства України, розмір матеріальної шкоди визначається фахівцем, зазначається у його висновку і є тією величиною, яка саме і відображує реальні збитки власника для відновлення пошкодженої речі. (ОСОБА_2 України “ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”).
Акти виконаних робіт по ремонту автомобіля є неналежними доказами дійсної спричиненої позивачу матеріальної шкоди у зв'язку з тим, що складені особою, яка не наділена повноваженнями щодо визначення збитків транспортного засобу або визначення розміру відшкодування, як вимагає ОСОБА_2 України” “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, де ст. З даного Закону визначено, що оцінка майна - це процес визначення вартості майна на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, затвердженими Кабінетом Міністрів та Фондом державного майна України. Кінцевою стадією проведення оцінки майна є складання звіту (висновку) або акту (для органів місцевого самоврядування).
Згідно до ст. 5 даного Закону суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та який отримав сертифікат суб'єкта оціночної діяльності у відповідності з даним Законом .
Статтею 6 даного Закону визначені вимоги до оцінювача - це повинна бути особа, яка склала кваліфікаційний іспит та одержала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.
Відповідно до ст. 7 даного Закону, проведення незалежної оцінки є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування.
Відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів, до свідоцтва оцінювача, сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, ТОВ “Сател Груп” мало право складати звіт, визначаючи матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля.
Такі ж пояснення надав суду викликаний в якості спеціаліста ОСОБА_3, який склав оспорюваний позивачем звіт.
Крім того, звіт спеціаліста не оскаржувався потерпілою ОСОБА_2, тобто вона була згодна з встановленої сумою матеріальної шкоди, встановленою при дослідженні.
Таким чином, ПАТ “ХМСК” вірно, згідно до суми матеріального збитку, встановлено в дослідженні оцінювача, сплатив страхове відшкодування ОСОБА_2П в рамках ліміту відповідальності та з вирахуванням франшизи (ст.12 закону, де зазначено, що сума страхового відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи, яку сплачує винна в ДТП особа)
Тобто сума фактичних витрат по ремонту транспортного засобу потерпілої сторони не береться страховиком до уваги згідно до ст.. 22,29, 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, тому різницю суми фактичних витрат ОСОБА_2 на ремонт автомобіля та страхового відшкодування, сплаченого страховиком ОСОБА_2, повинна сплачувати винна в ДТП особа - позивач по справі.
Згідно зі ст. 22.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик сплачує моральну шкоду лише потерпілій від ДТП особі.
Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ані позивач, ані його представник не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції, представник позивача у судовому засіданні відмовився від проведення у справі відповідної експертизи з метою визначення вірності розрахунку, викладеного експертом ОСОБА_3 у звіті дослідженні спеціаліста-автотоварознавця № 297/10 від 13.10.2010.
За таких обставин суд доходить висновку, що Пат “ХМСК” при виплаті страхового відшкодування ОСОБА_2 діяв в рамках діючого законодавства, підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди відсутні, а позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_4