Провадження № 2/641/841/2013 Справа № 641/998/13-ц
26 червня 2013 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Боговського Д.Є.
за участю секретаря - Бєлової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить після уточнення позовних вимог стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його утримання з 01.07.2012 по 31.07.2014 в розмірі 2000,00 грн. щомісячно, судові витрати за послуги перекладу в розмірі 360,00 грн., посилаючись на те, що відповідач є його батьком, однак ухиляється від обов'язку щодо його утримання, не надає у добровільному порядку матеріальної допомоги, позивач є інвалідом 3 групи інвалідності, в теперішній час він мешкає на Кіпрі разом із матір'ю, вітчимом та молодшим братом, перебуває на утримання матері. З жовтня 2010 року позивач навчається у Коледжі СДА на факультеті Управління подорожами та туризмом, а тому потребує матеріальної допомоги, працювати на Кіпрі позивач не має права, оскільки в нього лише студентська віза, також позивач потребує постійного нагляду з боку лікарів та відповідного лікування.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначала, що, на її думку, відповідач має достатньо матеріальних можливостей для утримання свого неповнолітнього сина - інваліда.
Представники відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи, що відповідач ОСОБА_2 на теперішній час перебуває на обліку у центрі зайнятості, не є фізичною особою - підприємцем, а тому не має можливості сплачувати аліменти на свого повнолітнього сина. Також зазначали, що на протязі 2004-2011 років відповідач тяжко хворів, йому проведено операції, а тому за станом здоров'я йому протипоказана тяжка фізична праця.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
22 січня 1992 року народився ОСОБА_1, про що в Книзі реєстрації народжень 29.02.1992 зроблено відповідний актовий запис № 147. Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6.
Згідно довідки Коледжу СДА, перекладеної з грецької мови на українську мову перекладачем ОСОБА_7, ОСОБА_1 записаний та навчається у коледжі упродовж поточного навчального року 2012-2013 на факультеті Управління подорожами та туризмом, строк навчання два роки плюс базовий річний курс на вибір.
Відповідно до вимог ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Однак право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Представники відповідача у судовому засіданні вказували на той факт, що відповідач не може надавати матеріальну допомогу, на підтвердження чого до суду надано довідку Харківського міського центру зайнятості від 17.05.2013 за № 2401 про те, що ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітний з 08.05.2013, довідку МДПІ м. Харкова від 24.04.2013 про те, що ОСОБА_2 не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Також надано медичний висновок Харківської міської поліклініки № 3 від 13.05.2013 про те, що ОСОБА_2 перебуває під наглядом лікаря після операції, яку було проведено 24.09.2011.
Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, надані письмові докази, які свідчать про те, що за своїм майновим станом та станом здоров'я відповідач ОСОБА_2 не може надавати допомогу на утримання свого повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: ОСОБА_8