Провадження № 2/641/1366/2013 Справа № 641/2876/13-ц
24 квітня 2013 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Боговського Д.Є.
за участю секретаря - Бєлової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить в рахунок виконання зобов'язання за договором позики від 01.09.2012, укладеного між ним та ОСОБА_2, визнати за ним право власності на гараж № 10 по вул.. Плеханівській,40 в м. Харкові.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 01.09.2012 між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики у вигляді розписки, за умовами якого він передав грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. ОСОБА_2, остання взяла на себе зобов'язання повернути грошові кошти у строк до 01.01.2013. Оскільки до теперішнього часу ОСОБА_2 не виконала свої грошові зобов'язання, грошові кошти не повернуто, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 із вимогою про повернення грошових коштів. ОСОБА_2 повідомила про неможливість виконання своїх грошових зобов'язань та запропонувала в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на її майно, а саме гараж № 10 по вул.. Плеханівській,40 в м. Харкові.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заяви, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, пояснила, що вона не має можливості повернути суму позики та вважає можливим в рахунок погашення своїх грошових зобов'язань передати у власність ОСОБА_1 належне їй майно.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
01.09.2012 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 за договором позики грошову суму в розмірі 10000,00 грн. строком до 01.01.2013, зазначений правочин вчинений у простій письмовій формі у вигляді розписки.
До теперішнього часу суму боргу не повернуто, ОСОБА_2 не виконала взяті на себе зобов'язання.
Згідно положень ст.ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положення ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом (ст. 525 ЦК України).
Стаття 600 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюється сторонами.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 - боржник не оспорювала вчинений правочин, підтвердила неможливість виконання нею грошового зобов'язання, не заперечувала проти припинення свого зобов'язання за договором позики шляхом передання належного їй нерухомого майна у власність позичальники - позивача у справі ОСОБА_1, який погодився прийняти в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 01.09.2012 майно ОСОБА_2 - гараж № 10 по вул.. Плеханівській,40 в м. Харкові.
Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, враховуючи позицію відповідача ОСОБА_2, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не суперечать діючому законодавству, обґрунтовані та підлягають задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.
Відповідно до положень ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж № 10, розташований за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська,40, в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 01.09.2012, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 229,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: ОСОБА_3