Ічнянський районний суд Чернігівської області
Справа №733/1679/14-а
№ 2-а/733/56/14
Постанова
Іменем України
"31" жовтня 2014 р. м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді Овчарика В.М.
за участю секретаря Кулак І.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3 та
представника третіх осіб ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бурімської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про визнання частково незаконними рішення сесії сільської ради,
встановив:
Позивач звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати частково недійсними рішення Бурімської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області від 29 січня 2008 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_7 та від 15 грудня 2008 року про затвердження технічної документації та передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_7 посилаючись на те, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2011 року за нею визнано право власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Набережній, 11 в с. Бурімка Ічнянського району Чернігівської області. Рішенням дванадцятої сесії шостого скликання Бурімської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області від 12 липня 2012 року їй надано дозвіл на замовлення технічної документації на присадибну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, розташованих за вказаною вище адресою. Присадибна ділянка, яка підлягала приватизації складала 0,3400 га, однак, як пізніше стало їй відомо, частина земельної ділянки у розмірі 0,17 га, прилеглої до її домоволодіння, була надана ОСОБА_7 у 2009 році без погодження зі спадкоємцями домоволодіння ОСОБА_8, яка померла 23 липня 1991 року. Вважає, що такими незаконними рішеннями сільської ради вона була позбавлена права на приватизацію земельної ділянки хоча б у розмірі 0,25 га.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити із зазначених у позові підстав, при цьому позивач пояснила, що після смерті матері ОСОБА_8, вона до 1995 року обробляла земельну ділянку біля її будинку, після чого, за її згодою, частину цієї земельної ділянки обробляти інші люди.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що 23 липня 1991 року померла ОСОБА_8, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті за будинком та земельною ділянкою, яка була прилегла до нього ніхто із спадкоємців не доглядав, у зв»язку з чим погосподарський номер за місцем її проживання був закритий. На час передачі земель сільській раді від КПСП «Бурімка» у 1992 році користувачем земельної ділянки був ОСОБА_7, якому сільська рада, по його заяві, надала дозвіл на приватизацію частини земельної ділянки, прилеглої до будинку № 11 по вул. Набережній в с. Бурімка Ічнянського району Чернігівської області, у розмірі 0,17 га. Останній 07 травня 2009 року отримав державний акт на зазначену земельну ділянку. Вважає, що сільська рада при передачі земельної ділянки ОСОБА_7 діяла у межах наданих їй повноважень, так як ОСОБА_1 прийняла спадщину тільки у 2011 році, а до того земельна ділянка біля будинку і заростала чагарниками та бур»яном, до якої вона не проявляла інтересу, при цьому останній неодноразово повідомлялось про приведення земельної ділянки до нормального стану.
Представник третіх осіб ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, зазначених представником відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третіх осіб та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2011 року за позивачем визнано право власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Набережній, 11 в с. Бурімка Ічнянського району Чернігівської області, який належав померлій 23 липня 1991 року ОСОБА_8 (а.с. 8), державна реєстрація якого проведена 30 листопада 2011 року (а.с. 8 - на звороті).
Рішенням дванадцятої сесії шостого скликання Бурімської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області від 12 липня 2012 року позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Набережній, 11 в с. Бурімка Ічнянського району Чернігівської області, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 6).
Під час приватизації позивачу стало відомо, що ОСОБА_7 було передано у власність 0,17 га земельної ділянки, яка прилягала до її спадкового будинку.
Як видно з копії рішення виконавчого комітету Бурімської сільської ради від 11 березня 1997 року ОСОБА_7 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,57 га (а.с. 56-57).
Із копії витягу погосподарської книги вбачається, що станом на 1991 рік за ОСОБА_8 значилася земельна ділянка площею 0,39 га, а станом на 1995 рік 0,25 га, яка не оброблялася (а.с. 49-5), при цьому з іншого витягу погосподарської книги також видно, що ОСОБА_7 станом на 1990-1992 рік мав земельну ділянку площею 0,42 га, а вже станом на 1995 рік і в подальшому за ним значилась земельна ділянка площею 0,57 га (а.с. 51-53).
Із копії рішення чотирнадцятої сесії п»ятого скликання Бурімської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області від 29 січня 2008 року вбачається, що ОСОБА_7 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Набережній, 14 в с. Бурімка Ічнянського району Чернігівської області, для обслуговування житлового будинку та ведення селянського господарства з послідуючим затвердженням на сесії сільської ради (а.с. 25).
Рішенням двадцятої сесії п»ятого скликання Бурімської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області від 15 грудня 2008 року було затверджено технічну документацію земельної ділянки ОСОБА_7 та передано її у приватну власність розміром 0,5894 га, в тому числі: 0,25 га - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 0,3394 га - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Бурімка по вул. Набережна, 14, вулицях Набережна та 8 Березня (а.с. 24).
07 травня 2009 року на ім»я ОСОБА_7 було видано чотири державні акти на право власності на земельні ділянки: площею 0,0691 га, розташовану по вул. 8 Березня в с. Бурімка, надану для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2500 га, розташовану по вул. Набережній, 14 в с. Бурімка, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1733 га, розташовану по вул. Набережній в с. Бурімка, надану для ведення особистого селянського господарства та площею 0,0970 га, розташовану по вул. Набережній, 14 в с. Бурімка, надану для ведення особистого селянського господарства (а.с. 60, 61, 62, 63).
25 травня 2009 року ОСОБА_7 помер (а.с. 64) і зазначені земельні ділянки успадкувала ОСОБА_9, про що мається відповідна відмітка державного нотаріуса на звороті зазначених вище державних актів, а після її смерті (а.с. 65), земельну ділянку площею 0,1733 га успадкували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у рівних частках (а.с. 58-59).
Відповідно до п. а ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.
У судовому засіданні встановлено, що після смерті 23 липня 1991 року ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належний останній житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Набережній, 11 в с. Бурімка Ічнянського району Чернігівської області, на яку ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, оформила свої спадкові права лише у 2011 році.
Після смерті ОСОБА_8 її погосподарський номер був закритий і частиною її земельної ділянки почав користуватися ОСОБА_7 (а.с. 51-52, 53-54), який у подальшому її приватизував, проти чого позивач не заперечувала.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що позивач довгий час не проявляла інтересу до спадкового майна, не цікавилась та не займались ним, тому, на думку суду, сільська рада правомірно передала частину земельної ділянки у власність іншої особи, чим виконала принципи земельного законодавства в частині забезпечення раціонального використання та охорони земель (ст. 5 ЗК України), при цьому суд також враховує, що 0,39 га землі, якими користувалася померла 23 липня 1991 року ОСОБА_8, за останньою юридично оформлена не була, а також те, що позивач до 2012 року не зверталася до сільської ради з питанням передання їй у власність зазначеної вище земельної ділянки і що остання не позбавлена можливості приватизувати земельну ділянку площею не менше 0,25 га, яка знаходиться поряд з її успадкованим будинком, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 18, 19, 70, 71, 159-163, 167 ч. 2 КАС України, суд
постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Бурімської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про визнання частково незаконними рішення сесії сільської ради відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя В.М.Овчарик